Автономний Опір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Автономний опір)
Перейти до: навігація, пошук
Автономний Опір
Девіз Воля народам! Воля людині!
З пригнобленими проти гнобителів — завжди!
Заснування 2009
Тип Всеукраїнський громадський рух
Положення Про нас
Офіційний сайт opir.info


«Автономний Опір» (скор. «АО») — рух українських революційних націоналістів, заснований у 2009 році під назвою «Західний автономний опір». У жовтнi 2013 р. було опубліковано пiдсумкову статтю про ідеологічну еволюцію руху «Автономний Опір» в національному, соціальному та політичному вiдношенню у напрямку соціально-революційного націоналізму з 2009 по 2013 рр.[1]

Діяльність[ред.ред. код]

2009 рік[ред.ред. код]

«Автономний Опір» органiзацiйно оформився у 2009 році, коли сайт «Реактор» почав роботу у новому форматі. Протягом року було створено 22 автономних товариств, зокрема у Києві, Львові, Вінниці, Тернополі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Севастополі, Сімферополі, Херсоні, Чернігові та інших містах. Перше товариство «АО» виникло у Львовi 15-го липня 2009 р.[2]

На сайтi «Реактор» було опубліковано низку ідеологічних статей, тактика дій «Чорного блоку» (чорний одяг, чорнi маски або сонцезахиснi окуляри на акцiях протесту), що таке «Straight Edge» (цінності здорового способу життя) і т. д. Також було запущено мережевий журнал «Страйк», вийшов в світ перший номер журналу «Новий порядок».

Першою масовою акцією «АО» став Першотравневий марш в Києві, в якому взяли участь близько 500 чоловік. Всього ж протягом року було проведено біля 40 публічних заходів та акцій, найзначимішими з яких були Першотравневий марш та автономний марш УПА в Києві. Також було здійснено 10 акцій прямої дії, з яких 1 підпал. Було 2 значних випадки політичних переслідувань з боку влади та міліції — розгін та затримання активістів на марші футбольних фанатів в Сімферополі та на марші УПА в Запоріжжі, де депутат з Партії регіонів розстріляв та поранив кількох автономів з травматичної зброї.

2010 рік[ред.ред. код]

Символ «Ідея Нації» на початках використовувався «АО» для агiтацiї

У 2010 році було утворено ще 18 товариств автономних націоналістів, зокрема у Донецьку, Кривому Розі, Ніжині, Полтаві, Рівному, Сумах, Черкасах. Також було створено агітаційно-пропагандивний ресурс «Орієнтири» та відкрито офіційний сайт «Автономного Опору» — «Оpir.info»[3], котрий функціонує і до сьогодні.

За цей рік проведено близько двохсот публічних акцій: численних різноманітних маршів та пікетів, акцій підтримки та солідарності з в'язнями сумління, акцій на соціальну тематику — проти нового трудового кодексу, на підтримку робітників ПГЗК, екоакції, марші здорової молоді за ЗСЖ. Найбільшими акціями був перший смолоскипний марш пам'яті героїв Крут у Львові (близько 1000 учасників) та Марш Величі Духу у Львові, присвячений пам'яті воїнів дивізії «Галичина» (більше 2000 учасників). У 2010 році відбулося 13 концертів, вечорів революційної творчості та інших культурницьких акцій.

Окремої уваги заслуговує благодійна ініціатива автономних націоналістів «Щире серце» для допомоги дітям-сиротам, сиротинцям та малозабезпеченим сім'ям.

Протягом року було здійснено 21 акцію прямої дії, з яких 3 підпали. Щодо активістів автономного спротиву було зафіксовано 10 випадків переслідувань з боку влади, зокрема було заарештовано Олексія Макарова, заборонено проводити марш 1 травня в Києві, були намагання з боку спецслужб зробити автономів причетними до вибуху біля клубу «Бінго».

2011 рік[ред.ред. код]

У 2011 році постало ще 15 товариств «АО», зокрема у Ужгороді, Чернівцях, кількох містах Львівської області. Протягом року було опубліковано кілька знакових ідеологічних статей — «Попереду комунізму», «Аксіоми соціал-націоналізму», «Що таке рівність», «Бути націоналістом». 11 лютого було дано розгорнуте iнтерв'ю представниками «Автономного Опору»[2] для сайту «Molotoff.info»[4].

Впродовж року відбулося біля 200 різноманітних акцій, зокрема «АО» взяв активну участь у хвилі протестів проти політичних репресій «Один за всіх і всі за одного» та «Свободу чесним!», були проведені всеукраїнські акції в підтримку Олексія Макарова, Ігоря Ганненка та Олександра Огороднікова, акції солідарності з учасниками протестів в Росії та з робітниками Казахстану. Особливо багаточисельними маршами були Першотравневий марш проти капіталізму в Тернополі, Марш Величі Духу у Львові, присвячений пам'яті воїнів дивізії «Галичина», марш «Воля народам, Воля людині!» у Львові, присвячений 69-й річниці створення Української Повстанської Армії. Найбільшим же був смолоскипний марш на честь героїв Крут у Львові, в якому взяли участь більше 3000 чоловік.

Також у 2011 році 1 травня в Тернополі відбулась перша всеукраїнська конференція «АО», а 17 жовтня у Львові пройшла міжнародна конференція «Свобода народам — свобода людині», в якій крім українців взяли участь латвійські націоналісти, хлопці з російської «Вольниці» та білоруські автономні націоналісти.

«АО» були засновані такі проекти як «ЗСУВ» — «Здоровий Спорт Українських Вулиць», для пропаганди спорту та здорового способу життя, та SAWB — спільнота графітчиків та вуличних художників, що виступають проти Системи та нав'язуваних нею цінностей споживання та мультикультуралізму.

Протягом року було здійснено 18 акцій прямої дії, з яких 3 підпали. Великого розголосу набули акції з розмалювання стін зображенням Януковича з простреленою головою, по яким міліцією були відкриті кримінальні справи. Також «АО» взяв участь у «святкуванні» 9 травня у Львові, активно діючи у сутичках з «Беркутом» та комуністами.

В цьому році було зафіксовано 6 випадків політрепресій проти членів «АО», зокрема в Сумах, засудження Олександра Огороднікова за підпал офісу Партії регіонів, арешт Мелітопольських міських партизан. В червні 2011 року раніше засуджений владою політв'язень Олексій Макаров вийшов на свободу і виїхав до Швеції, де отримав політичний притулок.

У 2011 році відбулося 6 культурницьких акцій, зокрема був відкритий революційний кіноклуб «TopSecretCinema».

2012 рік[ред.ред. код]

Смолоскипний марш пам'яті Героїв Крут, Львів, 2012

У 2012 році було опубліковано велику кількість ідеологічних матеріалів, зокрема статті «Держава як ворог народу»[5], «Три засади революційного націоналізму»[6], «Поділ праці і соціалізм»[7], «Націоналізм і народовладдя»[8], «Зраджена революція»[9], а також ряд публікацій про діячів світових політичних рухів: Нестора Махна[10], Франциска Франко[11], Йосипа Сталіна[12], Степана Бандеру[13], Василя Стуса[14], Тараса Шевченка[15].

Було створено екологічний та зоозахисний рух «Екологічний Опір»[16] та літературно-просвітницьку ініціативу «Філософія протесту» й музичний проект «Протест — голос вулиць». Найвагомішим досягненням 2012 року було створення влітку львівським осередком, за підтримки інших міст та країн, Соціального Центру «Цитадель», котрий активісти збудували за власний кошт й власними силами. У приміщенні облаштували спортивний зал і регулярно влаштовували літературні й бардівські вечори, концерти, кінопокази, вечірки та інші заходи.

Протягом 2012 року було проведено понад 300 акцій, зокрема, в березні відбулась масштабна міжнародна конференція, у котрій взяли участь представники провідних націоналістичних рухів з України, Росії, Білорусі, Польщі, та Італії. Впродовж року відбулась велика кількість екоакцій, літературних та бардівських вечорів, соціальних пікетів й мітингів, протестів проти транспортної системи у Львові та Вінниці, а також маршів, серед яких наймасштабнішими були Першотравневий марш у Вінниці, Парад Вишиванок, «Воля народам! Воля людині!», смолоскипний марш пам'яті Героїв Крут, Марш на честь Нестора Махна, «Марш вільних людей», а також марш проти політичних репресій «Свободу чесним!», котрий зібрав понад 3000 осіб. Ініціатива «ЗСУВ» проводить перший турнір зі змішаних єдиноборств «Нескорені» у Вінниці.

Протягом року було здійснено чисельні акції прямої дії, серед яких три підпали офісів й напади на намети Партії регіонів у Львові, Кривому Розі й Стрию.

Було зафіксовано 6 випадків політичних репресій проти автономних націоналістів, зокрема відкрито низку кримінальних справ міліцією та СБУ проти львівських автономів за акцію пам'яті Миколи Лемика, напад на намет Партії регіонів та проведений несанкціонований пікет проти держави. Умовний термін отримав криворізький автоном, котрого звинувачували у підпалі офісу Партії регіонів.

У жовтні 2012 року «Автономний Опір» заявив, що не підтримує жодну партії на виборах до Верховної Ради й закликав масово псувати бюлетні. Громадяни з усієї України надіслали понад 100 фото із зіпсованими бюлетнями, з яких була влаштована онлайн-виставка.

2013 рік[ред.ред. код]

2013 рік відзначився початком масштабної профспілкової діяльності й соціальними протестами разом з населенням. Разом з профспілкою «Захист Праці» автономи розпочали боротьбу проти експлуатації праці роботодавцями, незаконних забудов, кадрових лохотронів. В березні київські активісти разом з шахтарями беруть штурмом Федерацію Профспілок України й домагаються видачі робітникам заборгованості. З травня львівський осередок активно протестує проти незаконних забудов та виселень мешканців з гуртожитків, за що піддається репресіям з боку ВО «Свобода». Рух веде активну пропаганду й практичну діяльність за створення територіальних громад як інструментів прямого народовладдя.[17]

Протягом року спостерігається стрімкий розвиток Соціального Центру «Цитадель» — активісти за власний кошт розширюють приміщення й влаштовують великий спортивний зал з рингом-кліткою, котрий на даний момент вважається найкращим у Львові. Щодня Соціальний Центр відвідує близько 200 людей.

Продовж року відбулось понад 300 акцій, найвагомішими з яких були смолоскипна хода пам'яті Героїв Крут та несанкціонований марш на честь Нестора Махна. 1 травня київська міліція зірвала першотравневу ходу, незаконно затримавши понад 30 активістів «Автономного Опору». Розпочато успішне функціонування незалежного інформаційного агентства «Прометей» й улітку випущено перший випуск газети «Опір».

У 2013 році зафіксовано велику кількість політичних репресій проти активістів «Автономного Опору», цього разу з боку діючої влади у Львові — партії ВО «Свобода»: у квітні партія рейдерськими методами відбирає у «Автономного Опору» традиційний Парад Вишиванок, у червні й серпні охорона народного депутата Юрія Михальчишина здійснює фізичні розправи над активістами й зриває антизабудовні пікети. За заявою, написаною Михальчишиним в міліцію, де він звинувачує автономів у «погрозах життям й здоров'ям народному депутату», відкрито кримінальне провадження й проведено ряд обшуків та допитів у активістів. У жовтні нардеп пише ще декілька заяв у міліцію, тиснучи на «Автономний Опір» та керівництво заводу «Іскра», домагаючись від міліції закриття Соціального Центру «Цитадель» — центру молоді та спорту. 13 жовтня депутати від ВО «Свобода» разом з міліцією блокує традиційний марш «Воля народам! Воля людині!» на честь УПА. За наказом партії «Беркут» затримує 58 активістів руху й відкриває кримінальне провадження. Впродовж декількох місяців відбувається ряд допитів, погроз та тисків.

Протягом року написано й опубліковано ряд ідеологічних праць, серед яких «Наша еволюція і наша традиція»[18], «Міфи про утопізм та реальність»[19], «Історіографія Переяславської зради»[20], «Все що ви хотіли знати про Крути»[21], «Долати спадщину колоніалізму»[22], «Наше ставлення до російського народу»[23], «Кому вигідна ксенофобія»[24], «Інтернаціональна солідарність»[25], та «Соціалісти-революціонери й незалежність України»[26].

2014 рік[ред.ред. код]

Початок року ознаменувався стартом будівельних робіт незаконної забудови на вул. Озаркевича у Львові, проти якої у 2013 р. активісти вели активну боротьбу. 10 січня забудовник почав руйнувати «Народну лічницю» Андрея Шептицького[27], а вже 11 січня активісти «Автономного Опору» разом з мешканцями знесли паркан навколо забудови. 16 січня, під час пікету проти забудови на пл. Ринок, на активістів та мешканців напали «тітушки» разом з депутатами Львівських міської та обласної рад від партії ВО «Свобода», спровокувавши бійку та зірвавши пікет[28][29]. В результаті, після ще декількох силових та інформаційних акцій на Озаркевича міська влада заявила, що забудовник припиняє будівництво на Святоюрській горі.

«Автономний Опір» був частиною Майдану у Львовi, координатори — Зенон Дашак та Антон Парамболь[30]. 19 січня, після початку штурму вул. Грушевського у Києві на Євромайдані, активісти приймають рішення про революційну дію на місцях: київські автономи залишаються у столиці (двох активістів було поранено гумовими кулями й свiто-шумовою гранатою), а львівські й чернігівські беруть участь у штурмі місцевих облдержадміністрацій. 24 січня близько 60 активістів займають другий поверх Львівської ОДА. В ніч з 28-го на 29-те січня депутати від ВО «Свобода» намагались взяти штурмом приміщення адміністрації, проте активісти разом з Самообороною Майдану їх заблокували. Наступного дня «Автономний Опір» добровільно покинув приміщення.

4 грудня активісти «Автономного Опору» разом з мешканцями міста влаштували пікет проти незаконних забудов. Було створено рух «Протидія незаконним забудовам»[31]. 18 грудня «АО» та львів'яни зібрались на пікет сесії міської ради. В акції взяли участь мешканці вулиць, де відбувалися незаконні забудови, а також працівники перевізної фірми «Успіх БМ», тому що міська рада забирала у них маршрути 47а-53[32]. Під міською радою було прочитане звернення до голови Львівської міської ради Андрія Садового, у якому були зазначені вимоги учасників пікету. Депутати проігнорували прохання мітингувальників вийти до них, тому люди вирушили до сесійної зали. Міліція намагалась не пропустити людей, проте мітингувальники прорвались до зали, де знову було прочитане звернення до депутатів та вручено різки начальнику Департаменту містобудування Андрію Павліву[33][34][35].

Ідеологія[ред.ред. код]

Основною ідеєю руху «Автономний Опір» є боротьба за національне і соціальне визволення країни. Головні цілі автономних націоналістів — свобода народів і свобода людини, національна і соціальна воля українців. Свої ідеї «Автономний Опір» черпає із постулатів Третього Збору ОУН, основним гаслом якого є «Волю народам — волю людині». «Автономний Опір» виступає:

За[ред.ред. код]

  • революційний соціалізм: безкласове суспільство, засноване на суспільній власності на засоби виробництва, що створить рівне відношення людей до прав, влади і розподілу продукції;
  • пряме народовладдя: колективну владу українських працюючих мас, без посередництва «політичної еліти», із підпорядкуванням всякого необхідного представництва наказу виборців;
  • визвольний націоналізм: рівне право народів на свободу і незалежність, рівномірний розподіл світового додаткового продукту і ресурсів, міжнародну солідарність у визвольній боротьбі;
  • антиглобалізацію: збереження і розвиток різноманітності людства, його етнічних ідентичностей, культур і самобутності всіх народів та людей;
  • народну культуру: цінності взаємодопомоги і героїзму, здорового способу життя і колективізму, що допомагають розвитку людини і збереженню навколишнього середовища.

Проти[ред.ред. код]

  • капіталізму: системи визиску праці капіталом, спертої на ринок і приватну власність на засоби виробництва, що є формою експлуатації людини людиною і причиною існування нерівності відносно прав, влади і споживання;
  • авторитаризму: буржуазної держави, заснованої на владі людини над людиною, що є засобом класового панування капіталістів;
  • імперіалізму і шовінізму: ненависті, визиску і гноблення одних народів та країн іншими;
  • глобалізації: світової уніфікації людства, знеособлення людей і народів, стирання етнічних культур та ідентичностей;
  • масової культури: утилітарних цінностей споживацтва і егоїзму, як таких, що ведуть до виродження людини і нищення природи.

Проекти[ред.ред. код]

  • «Екологічний Опір»: екозахисний рух;
  • «Здоровий Спорт Українських Вулиць»: пропаганда здорового способу життя й спорту, організація спортивних турнірів й змагань;
  • «Щире серце»: благодійна організація, допомога сиротинцям, малозабезпеченим сім'ям та дітям-сиротам;
  • «Центр молодіжного руху»: сприяння активізації та національно-патріотичного виховання молоді;
  • «Філософія протесту»: літературна спілка;
  • «Вільна школа»: освітній проект, де кожен бажаючий може прочитати лекцію.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Євген Герасименко. Наша еволюція і наша традиція
  2. а б Інтерв'ю з представниками автономного опору
  3. «Оpir.info»
  4. «Molotoff.info»
  5. «Держава як ворог народу»
  6. «Три засади революційного націоналізму»
  7. «Поділ праці і соціалізм»
  8. «Націоналізм і народовладдя»
  9. «Зраджена революція»
  10. Нестор Махно
  11. Франциско Франко
  12. Йосип Сталін
  13. Степан Бандера
  14. Василь Стус
  15. Тарас Шевченко
  16. «Екологічний Опір»
  17. Aliam vita, alio mores: Автономний Опір в 2013 році
  18. «Наша еволюція і наша традиція»
  19. «Міфи про утопізм та реальність»
  20. «Історіографія Переяславської зради»
  21. «Все що ви хотіли знати про Крути»
  22. «Долати спадщину колоніалізму»
  23. «Наше ставлення до російського народу»
  24. «Кому вигідна ксенофобія»
  25. «Інтернаціональна солідарність»
  26. «Соціалісти-революціонери й незалежність України»
  27. Щодо руйнівників Народної лічниці у Львові відкриті слідчі дії — Переглянуто: 1 січня 2015
  28. На пікеті проти руйнування лічниці Шептицького Автономний опір та Свобода влаштували сутичку — Переглянуто: 1 січня 2015
  29. У Львові побилися «Свобода» й «Автономний опір» (відео) — Переглянуто: 1 січня 2015
  30. Львiвський Майдан // Львiвська газета. — 2014. — 13 лютого.
  31. Пікет проти незаконних забудов у Львові/ 04.12.14 — Переглянуто: 4 січня 2015
  32. «Успіх БМ» повертають п'ять маршрутів: конфлікт між перевізником і міськрадою вичерпано — Переглянуто: 4 січня 2015
  33. Пікет ЛМР, Львів/18.12.14 — Переглянуто: 4 січня 2015
  34. Львів'яни, протестуючи проти незаконної забудови, увірвалися на сесію міськради з різками — Переглянуто: 4 січня 2015
  35. У сесійну залу Львівської міськради з криками «Ганьба!» прорвалися 50 людей — Переглянуто: 4 січня 2015

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]