Автономний опір
|
|
Нейтральність цієї статті є під сумнівом. (листопад 2011) |
Автономний Опір (автономні соціалісти,соціал-націоналісти, автономи) — рух українських націоналістів та соціалістів, що ґрунтується на ідеї побудові мережі незалежних одна від іншої автономних груп. Таку тактику організатори руху пояснюють тим, що «автономна тактика дозволяє зосередитись на головному завданні руху — агітації і пропаганді»[1].
Зміст |
Діяльність [ред.]
2009 рік
Рух автономних націоналістів розпочався у 2009 році, коли сайт «Реактор» почав роботу у новому форматі. Протягом року було створено 22 автономних товариств, зокрема у Києві, Львові, Вінниці, Тернополі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Севастополі, Сімферополі, Херсоні, Чернігові та інших містах. Також у 2009–2010 роках діяло автономне товариство у Придністров'ї.
На «Реакторі» було опубліковано низку ідеологічних статей, в яких пояснювались ідеї автономних націоналістів, тактика дій «Чорного блоку», що таке «Straight Edge» і т. д. Також було запущено мережевий журнал «Страйк», вийшов в світ перший номер журналу автономних правих «Новий порядок».
Першою масовою акцією автономних націоналістів став Першотравневий марш в Києві, в якому взяли участь близько 500 чоловік. Всього ж протягом року було проведено біля 40 публічних заходів та акцій, найзначиміші з яких Першотравневий марш та автономний марш УПА в Києві. Також було здійснено 10 акцій прямої дії, з яких 1 підпал. Було 2 значних випадки політичних переслідувань з боку влади та міліції — розгін та затримання активістів на марші футбольних фанатів в Сімферополі та на марші УПА в Запоріжжі, де депутат з партії регіонів стріляв та поранив кількох автономів з травматичної зброї.
2010 рік
У 2010 році було утворено ще 18 автономних товариств, зокрема у Донецьку, Кривому Розі, Ніжині, Полтаві, Рівному, Сумах, Черкасах. Також було створено агітаційно-пропагандивний ресурс «Орієнтири» та відкрито сайт Автономного опору http://opir.info. За цей рік проведено близько двохсот публічних акцій, це численні різноманітні марші та пікети, акції підтримки та солідарності з в'язнями сумління, акції на соціальну тематику — проти нового трудового кодексу, на підтримку робітників ПГЗК, еко-акції, марші здорової молоді за ЗСЖ. Найбільшими акціями були смолоскипний марш пам'яті героїв Крут у Львові (близько 1000 учасників) та Марш Величі Духу у Львові, присвячений пам'яті воїнів дивізії «Галичина» (більше 2000 учасників). Окремої уваги заслуговує благодійна ініціатива автономних націоналістів «Щире серце» для допомоги сиротинцю.
Протягом року було здійснено 21 акцію прямої дії, з яких 3 підпали. Щодо активістів автономного спротиву було зафіксовано 10 випадків переслідувань з боку влади, зокрема було заарештовано Олексія Макарова, заборонено проводити марш 1 травня в Києві, були намагання з боку спецслужб зробити автономів причетними до вибуху біля клубу «Бінго».
У 2010 році відбулося 13 концертів, вечорів революційної творчості та інших культурницьких акцій.
2011 рік
У 2011 році постало ще 15 автономних товариств, зокрема у Ужгороді, Чернівцях, кількох містах Львівської області. Також протягом року було опубліковано кілька знакових ідеологічних статей — «Аксіоми соціал-націоналізму», «Що таке рівність», «Бути націоналістом», «Попереду комунізму», було дано розгорнуте інтерв'ю автономних націоналістів для сайту molotoff.info. Впродовж року відбулося біля 200 різноманітних акцій, зокрема автономні націоналісти взяли активну участь у хвилі протестів проти політичних репресій «Один за всіх і всі за одного» та «Свободу чесним!», були проведені всеукраїнські акції в підтримку Олексія Макарова, Ігоря Ганненка та Олександра Огороднікова, акції солідарності з учасниками протестів в Росії та з робітниками Казахстану. Особливо багаточисельними маршами були Першотравневий марш проти капіталізму в Тернополі, Марш Величі Духу у Львові, присвячений пам'яті воїнів дивізії «Галичина», марш «Воля народам, воля людині» у Львові, присвячений 69 річниці створення Української Повстанської Армії. Найбільшим же був смолоскипний марш на честь героїв Крут у Львові, в якому взяли участь більше 3000 чоловік.
Також у 2011 році 1 травня в Тернополі відбулась перша всеукраїнська конференція автономних націоналістів, а 17 жовтня у Львові пройшла міжнародна конференція «Свобода народам — свобода людині», в якій крім українців взяли участь латвійські націоналісти, хлопці з російської «Вольниці» та білоруські автономні націоналісти.
Автономними націоналістами були засновані такі проекти як ЗСУВ — Здоровий Спорт Українських Вулиць, для пропаганди спорту та здорового способу життя, та SAWB — спільнота графітчиків та вуличних художників, що виступають проти Системи та нав'язуваних нею цінностей споживання та мультикультуралізму.
Протягом року було здійснено 18 акцій прямої дії, з яких 3 підпали. Великого розголосу набули акції з розмалювання стін зображенням Януковича з простреленою головою, по яким міліцією були відкриті кримінальні справи. Також автономні націоналісти взяли участь у «святкуванні» 9 травня у Львові, активно діючи у сутичках з «Беркутом» та комуністами.
В цьому році було 6 випадків політрепресій проти автономних націоналістів, зокрема репресії проти автономних націоналістів в Сумах, засудження Олександра Огороднікова за підпал офісу партії регіонів, арешт Мелітопольських міських партизан. В червні 2011 року раніше засуджений владою політв'язень Олексій Макаров вийшов на свободу і виїхав до Швеції, де отримав політичний притулок.
У 2011 році відбулося 6 культурницьких акцій, зокрема був відкритий революційний кіноклуб «TopSecretCinema».[2]
2012 рік У 2012 році внаслідок не сприйняття дружби між представниками опору та лівих організацій відійшло багато активних товариств, такі як: Закарпаття "Карпатська Січ", Тернопіль.
Ідеологія руху [ред.]
Засновники руху автономного опору позиціонують ідеологію руху як націонал-революційну, проте це швидше загальна назва для захоплення низки ідейно-близьких ідеологічних течій правого спрямування. В основному ж прихильниками руху є українські соціалісти[3], також є націонал-анархісти, ліві футбольні хулігани та інші ліво-радикали. Основні ідеї руху заперечення [4]: - капіталізму: влади грошей, нетрудових прибутків, процентів, експлуатації - лібералізму: споживацтва, егоїзму одиниці, космополітичного виродження - глобалізації: стирання всіх кордонів, необмеженої міграції, змішування народів - імперіалізму: світової гегемонії і злочинної політики США, Ізраїлю, РФ - матеріалізму: культурної і фізичної деградації, підміни традиційних цінностей
Автономні соціалісти виступають проти приєднання України до НАТО, Європейського союзу та Росії.
Важливим напрямком діяльності автономів є пропаганда здорового способу життя та «Straight Edge» (sXe). Для пропаганди в цьому напрямку працює спеціальний сайт[5]
Критика руху [ред.]
- «Старі праві» з мельниківської та бандерівської Організації Українських Націоналістів, Конгресу Українських Націоналістів (КУН), Молодіжного Націоналістичного Конгресу (МНК), «Тризубу» імені С. Бандери, УНА-УНСО звинувачують «нових правих», зокрема і «автономів» у неонацизмі, расизмі, антисемітизмі, провокаторстві, співпраці з російською владою[6][7].
- «Нові праві», зокрема «Патріот України», звинувачують автономних соціалістів у:
- «диверсанстві» (намаганнях зсередини розложити устої руху українських нових правих)
- «лівацтві» (вкладанні в ідеологію соціалізму замість соціальної складової)
- «субкультурництві» (відході від організованих форм боротьби і переході на рівень субкультур)
- «безперспективності» (відсутності орієнтирів подальшого розвитку, зокрема приходу до влади)
- використання символіки і риторики «антифашистського руху»[8].
- Антифашисти та нові ліві звинувачують автономних соціалістів у намаганні «примазатися» до соціалізму та «захисту трудящих», у копіюванні лівої естетики, тактики та символіки[9].
- У суспільстві загалом лунають закиди у маргінальності, неефективності та безперспективності руху.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (травень 2012) |
|
|
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2011) |

