Автономні ландшафти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Автоно́мні ландша́фти — елементарні ландшафти вододілів, де процеси ґрунтоутворення і розвиток рослинності відбувається незалежно від ґрунтових вод. А.л. характеризуються відсутністю надходження матеріалу шляхом рідкого і твердого бокового стоку: заміна матеріалу здійснюється шляхом стоку і просочування.
Термін запропонований геохіміком О. І. Перельманом. Синонімом йому є елювіальні ландшафти Б. Б. Полинова. На відміну від автономних вододільних ландшафтів Перельман називає надводні і підводні ландшафти підлеглими на тій підставі, що їх геохімія багато в чому залежить від вододільних ландшафтів.
[ред.] Джерела
- Мильков Ф. Н. Словарь-справочник по физической географии. М.: Мысль, 1970. — 344 с.
