Авторитарна особистість

Авторитарна особистість (лат. auctoritas — влада, вплив) — поняття і концепція, введені в науковий обіг соціальними філософами другої половини 20 ст. Еріхом Фроммом та Теодором Адорно, що фіксують і пояснюють існування особливого типу особистості, яка є основою тоталітарних режимів.

Поняття виникло як наслідок аналізу результатів психолого-соціологічного дослідженя витоків та наслідків націонал-соціалізму, проведенного групою вчених Інституту соціальних досліджень (Франкфурт) під керівництвом Т.Адорно в повоєнній Німеччині 1945-1946 рр. і вперше опубліковано в 1950 році.

За Еріхом Фроммом, для авторитарної особистості характерні: нестерпність свободи; жадання самоствердження і влади; агресивність; орієнтація на авторитет лідера, власної суспільної групи і держави; стереотипність мислення; конформізм; ненависть до інтелігенції і людей з інших етнічних груп та ін. Розвиваючи концепцію Фромма, теоретики Франкфуртської школи (Адорно та ін.) охарактеризували авторитарну особистість як «фашизоїдну», тобто таку, яка несе в собі постійну загрозу фашизму.

Див. також

• Авторитаризм
• Homo sovieticus

Література

• T. W. Adorno, E. Frenkel-Brunswik, D. J. Levinson, R. N. Sanford: The Authoritarian Personality. Harper und Brothers, New York 1950.// Т. Адорно и др. Исследования ав торитарной личности. — М., 2001 читати в перекладі (рос.)

Посилання

• "Авторитарная личность" - Новітній філософський словник(рос.)
• Ентоні Ґіденс: Авторитарна особистість. - Розділ підручника «Соціологія»(укр.)
• Микола Хвильовий. Моральний вибір особистості в тоталітарному суспільстві.(укр.)
• Віктор Гадяцький. Тоталітаризм на рівні особистості та його подолання. — НБУ ім. Вернадського(укр.)