Авторський договір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авторський договір — це консенсуальна угода у галузі права інтелектуальної власності (авторського права), за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом.
Згідно до законодавства України, особі, що має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким способом або всіма відомими способами на основі авторського договору. З іншого боку, використання твору будь-якою особою дозволяється виключно на основі авторського договору, за вийнятком випадків, коли допускається вільне використання твору.[1]
Розрізняють такі види авторських договорів:
- Про передачу виключного права на використання твору: володілець авторського права передає іншій (тільки одній) особі право використовувати твір певним способом, а також передає право дозволяти або забороняти використання цього твору іншим особам. При цьому за володілцем авторського права залишаються лише права, що не передаються (невідчуджувані).
- Про передачу невиключного права на використання твору: володілець авторського права на твір передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.
- За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.
Права на використання твору вважаються невиключними, якщо у договорі не вказано інше.
Можливі такі способи використання твору (невичерпний перелік):
- Відтворення творів.
- Публічне виконання й публічне сповіщення творів.
- Публічна демонстрація і публічний показ.
- Будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.
- Переклади творів.
- Переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів.
- Включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.
- Розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи в прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору.
- Подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця й у будь-який час за їх власним вибором.
- Здавання в майновий найм або комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер.
- Імпорт примірників творів.
[ред.] Примітки
- ↑ Див. статті 21-25, 32 закону України «Про авторське право і суміжні права»
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерела
- Закон України «Про авторське право і суміжні права».
- Стройко Ірина, «Авторський договір: поняття, умови, форма».
