Автостоп (залізниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автостопний пристрій на залізничній колії з'єднаний із світловою сигналізацією. Мельбурн, Австралія
Автостопний пристрій на потязі фірми Siemens. Мельбурн, Австралія

Автостоп (від грец. αυτος — сам і англ. stop — зупинення) — пристрій для автоматичного зупинення залізничного поїзда при наближенні до закритого колійного сигналу, якщо машиніст не вжив заходів до зупинення локомотива. Автостоп на локомотиві з'єднаний з повітряним гальмом, а на колії — з колійним сигналом (світлофором або семафором). На залізницях СРСР застосовували індуктивний автостоп і безперервну локомотивну сигналізацію з автостопом системи Центрального науково-дослідного інституту Міністерства шляхів та сполучення.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. (рос.) Брылеев А. М., Поупе О., Дмитриев В. С., Кравцов Ю. А., Степенский Б. М. Устройства измерения скорости и тормозные системы подвижного состава // Автоматическая локомотивная сигнализация и авторегулировка. — М.: Транспорт, 1981. — С. 283 — 285. — 314 с.
  3. (рос.) Казаков А. А., Казаков Е. А. Перегонные устройства автоматической локомотивной сигнализации // Автоблокировка, локомотивная сигнализация и автостопы. — 7-е изд. — М.: Транспорт, 1980. — С. 220 — 225, 232 — 234. — 360 с.
  4. (рос.) Крылов В. В., Крылов В. И. Автостопы и скоростомеры // Автоматические тормоза подвижного состава. — 4-е изд. — М.: Транспорт, 1983. — С. 223. — 360 с. — 100 000 экз.
  5. (рос.) Посмитюха А. А. Устройства АЛСН // Эксплуатация автотормозов, устройств АЛСН и радиосвязи. — М.: Транспорт, 1988. — С. 75. — 120 с. — ISBN 5-277-00186-7
  6. (рос.) Системы управления движением поездов // Большая энциклопедия транспорта / Гл. ред. Конарев Н. С.. — 2-е изд.. — М.: Большая Российская Энциклопедия, 2003. — Т. 4. — С. 693. — 1039 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-85270-231-5