Автотомія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Автотомі́я (від грец. αυτος — сам і грец. τομή — різання), самокалічення — захисна реакція, в основі якої лежить рефлекторний процес. Здатність деяких тварин у разі різкого подразнення мимовільно відкидати частину свого тіла (переважно втрачені частини тіла з часом відновлюються). Автотомія властива багатьом безхребетним (наприклад, деякі гідроїдні поліпи і актинії відкидають щупальця, морські зірки, офіури, морські лілії — промені, голотурії — нутрощі, немертини і кільчасті черви — кінець тіла, молюски — сифони або щупальця, деякі ракоподібні — клішні і цілі кінцівки), а з хребетних лише деяким ящіркам (відкидають хвіст). У ящірок автотомія керується нервовим центром, розташованим у спинному мозку, а відділення хвоста відбувається при різкому скороченні м'язів у тім місці хребта, де знаходиться поперечна хрящова пластинка. Автотомія відома і як пристосування до розмноження (наприклад, у деяких кільчастих і малощетинкових червів). Автотомія супроводжується регенерацією, яка найлегше відбувається в місці автотомії.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  3. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с. (рос.)