Автохорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поширення плодів кульбаби.
Поширення плодів рослин: анемохорія; гідрохорія; зоохорія

Автохорія, саморозкидання (від грец. авто — сам і грец. хорія — просуваюсь) — поширення плодів, насіння, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини, без дії зовнішніх агентів[1]. Розрізняють різні форми автохорії: активне розкидання насіння з тріснутого стиглого плода (механохорія); заривання плодів у ґрунт (геокарпія); осипання плодів і насіння лише під впливом сили тяжіння (барохорія)[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007-2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN 978-966-8670-41-1. OCLC 858161396. 
  2. Автохорія на сайті «Лексика». Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]