Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авіакатастрофа в Смоленську
Polish Air Force Tupolev Tu-154 Dmitry Karpezo.jpg

Зліт Ту-154М Польских ВПС в аеропорту Бориспіль, Київ, в червні 2008 року

Загальні відомості
Дата  10 квітня 2010 року о 10:54 за московським часом
Місце  Росія Росія під Смоленськом (на аеродромі Смоленськ-Північний)
Повітряне судно
Модель  Ту-154М
Пункт вильоту  Варшава
Пункт призначення  Смоленськ
Екіпаж  7
Пасажири  89
Загинуло  96
Маршрут польоту.

Авіакатастро́фа по́льського президе́нтського літака́ під Смоле́нськом 10 кві́тня 2010 року (пол. Katastrofa polskiego samolotu prezydenckiego pod Smoleńskiem) сталась о 10:54 за московським часом (о 9:54 за київським). За іншими даними — приблизно о 10:40 за московським часом, 9:40 за київським (час зафіксовано енергетиками в результаті обриву лінії електропередач під час падіння літака). Унаслідок катастрофи загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства — всього 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).[1]

Причини падіння літака офіційно лишаються невстановленими по тій причині, що російські власті приховують від Польщі артефакти та багато даних катастрофи. Частка даних була російської стороною сфальфікована. Більшість незалежних експертів тримаються версій, згідно з якими Росія навмисно спровокувала цю катастрофу літака за допомогою спеціальних технічних пристроїв та технологій.

Мета візиту[ред.ред. код]

Разом зі своєю делегацією Лех Качинський мав намір відвідати Катинське кладовище, що розташоване під Смоленськом. Кладовище є міжнародним меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій[2].

Лех Качинський мав виголосити промову 10 квітня 2010 на польському військовому цвинтарі у Катині під час траурних заходів, приурочених до 70-ї річниці катинської трагедії. Польська газета Rzeczpospolita опублікувала повний текст його виступу[3]

Трагедія[ред.ред. код]

Авіакатастрофа трапилася 10 квітня 2010 року о 09:54 за Київським часом. Літак Ту-154М, який здійснював рейс з Варшави до Смоленська, під час заходу на посадку в складних метеорологічних умовах (за російською версією густий туман[Джерело?], згідно з іншими джерелами навпроти - туману над ВПС на той час вже не було і тому були літаки, які спокійно приземлилися до польського і після нього) за нез'ясованих обставин опустився на критично малу висоту (нижче рівня злітно-посадкової смуги), зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350–500 м від початку посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний, лівіше на 150 метрів. Екіпаж до останніх секунд життя боровся за спасіння пасажирів та літака.

Безпосередні причини трагедії наразі невідомі. Розглядаються всі версії: збій навігаційного обладнання, помилки екіпажу[4], несприятливі погодні умови, технічні несправності літака, операцію російських спецслужб, а також їх комбінації. Авіадиспетчери Білорусі попереджали про несприятливі умови для посадки у Смоленську і пропонували приземлитися у Мінську, але екіпаж все-таки вирішив сідати у Північному[5]. На борту літака був президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика, екс-президент Польщі Ришард Качоровський, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор та багато інших урядовців. Також загинув весь персонал літака[6]. Всього загинуло 96 осіб[7][8]. Не вижив ніхто.

Реакція в Польщі[ред.ред. код]

У Польщі президентом тимчасового уряду оголошено спікера парламенту Броніслава Коморовського[5]. Також скликана екстренна рада уряду та керівництва Польщі.[9]

О 15 годині у Польщі було оголошено семиденну жалобу [10]. 11 квітня опівдні за місцевим часом у Варшаві відбулося дві хвилини мовчання.

Офіційні міжнародні відгуки[ред.ред. код]

Крім того, співчуття польському народу на офіційному рівні висловили такі країни: Афганістан, Австрія, Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Греція[21], Китай, Хорватія, Чехія, Данія, Молдова, Велика Британія, Угорщина, Франція, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Індія, Індонезія, Ірландія, Ісландія, Ізраїль, Японія, Ватикан, Канада, Кенія, Колумбія, Косово, Литва, Німеччина, Пакистан, Перу, Румунія, Сербія, Словаччина, Швейцарія, США, Швеція, Туреччина.

Співчуття також висловили ряд найбільших міжнародних організацій, у тому числі: НАТО[22], ЄС[23][24], Організація Об'єднаних Націй[25], Європейський центральний банк[26], Міжнародний валютний фонд[27], ОБСЄ[28], Організація економічного співробітництва і розвитку[29], Міжнародна організація праці[30], FIFA[31] i UEFA[31] та ін.

Розслідування[ред.ред. код]

Російська сторона[ред.ред. код]

Відразу ж після авіакатастрофи президент Росії Дмитро Медведєв скликав спеціальну комісію на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Путіним, яка повинна встановити причини катастрофи літака Ту-154[32].

Як повідомляє Сергій Шойгу, міністр з надзвичайних ситуацій РФ, через кілька годин після катастрофи серед уламків літака було знайдено обидва бортові самописці[33]. Дані, отримані після розшифровки «чорних ящиків», дозволяють говорити, що аварія Ту-154 не була пов’язана з технічними несправностями. На разі основна версія слідчих — помилка екіпажу.

Див. також: Курськ (підводний човен)

Досі загадкою залишається, чому пілоти вирішили сідати у Смоленську при такій несприятливій погоді.

Для проведення технічного розслідування обставин авіакатастрофи створено спільну комісію Міждержавного авіаційного комітету та Міністерства оборони Російської Федерації.[34]

Польська сторона[ред.ред. код]

Генеральний прокурор Польщі Анджей Шеремет на прохання міністра юстиції Кшиштофа Квятковського, віддав наказ про негайне розслідування обставин катастрофи. Також було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.263 КК (порушення правил безпеки руху повітряного транспорту призвело по необережності смерть двох і більше осіб)[35].

Колишній президент Польщі Лех Валенса припускає, що пілот літака міг діяти за чиєюсь вказівкою[36].

Деякі офіційні особи в Польщі звинувачують Росію в загибелі президента Леха Качиньського і всіх представників польської делегації в авіакатастрофі під Смоленськом[37].

За повідомленням українських мас-медіа Польща звернулася до Росії з проханням пришвидшити розслідування трагедії. Польща попросила Росію прискорити розслідування аварії літака Президента Леха Качинського, яка сталася 10 квітня під Смоленськом. Це прохання від Польщі оголосив міністр оборони Польщі Богдан Кліх під час зустрічі з віце-прем'єром Росії, заступником начальника урядової комісії з розслідування причин авіакатастрофи Сергієм Івановим і іншими експертами у Москві, — про це йдеться у польському виданні «Gazeta Wyborcza».[38]

28 квітня 2010 прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час прес-конференції повідомив, що аварія літака могла статися на п'ятнадцять хвилин раніше оголошеного у повідомленнях багатьох інформаційних агентств часу офіційної реєстрації катастрофи МНС Росії (8:56 (UTC+2)), а саме — о 08:41, коли бортові прилади перестали працювати після зіткнення літака з землею. Крім того, Туск зазначив, що не було аварії чи вибуху на борту Ту-154М[39].

6 січня 2011 польський телеканал TVN24 повідомив, що польська сторона досі не отримала записи радарів аеродрому Смоленська і стенограми розмов пілотів з диспетчерами, хоча Росія запевняє, що матеріали були відправлені.[40]

25 вересня 2012 року Головна військова прокуратура Польщі повідомила, що в ході додаткового розслідування та ексгумації двох тіл вони виявили їх підміну, зокрема це стосується однієї з лідерів профспілкового руху «Солідарність» Анни Валентинович, і мають підозри у невідповідному похованні 4 з 96 тіл. Представники партії «Право і справедливість» заявили про намір добиватися пояснень від влади Польщі[41]. В понеділок, 22 жовтня 2012 р. відбулася ексгумація тіл ще двох жертв Смоленської катастрофи. Через аналіз ДНК польські слідчі спробують з'ясувати, чи не сталося помилки у приналежності останків конкретним жертвам авіатрагедії. За інформацією польських ЗМІ, йдеться про тіло останнього президента Польщі в екзилі Ришарда Качоровського, який похований у варшавському соборі Божественного Провидіння та про неназвану жертву трагедії, поховану на кладовищі «Повонзкі» у Варшаві[42].

Робоча група польського парламенту у складі понад 140 сенаторів та депутатів Сейму підготувала доповідь «28 місяців після Смоленська» і висунула відмінну від офіційної версію авіакатастрофи, надавши ряд фактів про вибух на борту літака в польоті за 5 с до падіння (у цей час літак рухався зі швидкістю 80 м/с на висоті 36 м). Саме в цей момент «чорна скринька» зафіксувала два сильні струси, спричинені вибухами в лівому крилі, потім іще одна — в тій частині літака, де крило переходить у фюзеляж. Цей другий вибух за версією робочої групи польського парламенту і спричинив розпад Ту-154М в повітрі та загибель літака з екіпажем та пасажирами. Наразі дискусійним залишається питання про причини такого вибуху.[43]

30 жовтня 2012 р. ЗМІ повідомили, що польські експерти-піротехніки виявили у рештках розбитого під Смоленськом президентського Ту-154М сліди тротилу у великій кількості[44]:

« Пристрої зафіксували на 30-ти сидіннях розбитого літака сліди тротилу й нітрогліцерину. Ці речовини виявлено також у місці з'єднання корпусу літака з крилом. Схожі результати зафіксовано при дослідженні місця катастрофи, де перебували великогабаритні частини розбитого літака  »

Однак, пізніше того дня голова окружної військової прокуратури у Варшаві Іренеуш Шельонг спростував інформацію про виявлення слідів вибухівки в літаку[45].

Версії[ред.ред. код]

Брат загиблого президента Польщі та колишній прем'єр-міністр Ярослав Качинський спростував версію про «нещасний випадок». Він спираючись на факти стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також зробив наголос на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме — телефонний дзвінок Путіна прем'єру Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Я.Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошені технічних подробиць катастрофи. Багато інших «випадковостей» та «дивин» дають привід сумніватися в тому, що це була технічний інцидент. Качинський стверджує, що

моральну та політичну відповідальність за цю трагедію несе Дональд Туск та правляча партія… візит Президента був цілковито не підготовлений, зменшено рівень безпеки, а юридична відповідальність «веде» в Росію[46]

Американський експерт польського походження, член експертної групи Сейму Польщі з вивчення обставин Смоленської катастрофи Казімєж Новачик 9 жовтня у Варшаві заявив, що версія вибуху на борту авіалайнера президента Польщі вранці 10 квітня 2010 року біля Смоленська знаходить все більше аргументів на свою користь[47]:

Нам вдалося прочитати зі скриньки ATM («чорної скриньки» — ред.) перелік 11 неполадок, які сталися на висоті понад 30 метрів. Це було, зокрема, пошкодження двигуна, блоку електроживлення, системи ILS (автоматичного наведення на посадку — ред.), закрилок на крилах. Гіпотеза про вибухи, які зруйнували літак у повітрі, знаходить все більше підтверджень і її вірогідність зростає

За інформацією Казімєжа Новачика, наявність неполадок, які вдалося дослідити експертам групи за допомогою «чорних скриньок» розбитого Ту-154 М, заперечує офіційні висновки польської урядової комісії екс-міністра внутрішніх справ і адміністрації РП Єжи Міллера. Експерт висловив думку, що часові рамки окремих неполадок на борту літака свідомо маніпулювалися або приховувалися, щоб кінцевий висновок про причини катастрофи комісії Міллера відповідав звіту Міжнародного авіаційного комітету (МАК) у Москві.

Критика: історичні паралелі[ред.ред. код]

Головний редактор польського часопису Rzeczpospolita Богуслав Хработа нагадав, що Росія досі (липень 2014) «не віддала Польщі рештки літака, які і далі лежать на майданчику поряд зі смоленським аеродромом». На думку редактора, це дає Росії можливість маніпулювати польською політикоюзакликає до жорсткішої позиції ЄС щодо Росії. Якщо Європа не продемонструє характер, то справа збитого малайзійського лайнера скінчиться, як і справа катастрофи польського Ту-154. Навіть якщо не брати до уваги причини катастрофи польського літака, «Росія повела себе як держава-терорист»[48].

Список пасажирів літака[ред.ред. код]

Список пасажирів літака Варшава — Смоленськ (не вистачає прізвища Аґнешки Поґрудки-Венцлавек, яка також загинула)

Представники парламенту[ред.ред. код]

  • Лешек Дептула (Leszek Deptuła)
  • Ґжеґож Дольняк (Grzegorz Dolniak)
  • Ґражина Ґенсицька (Grażyna Gęsicka)
  • Пшемислав Ґосевський (Przemysław Gosiewski)
  • Себастіан Карпінюк (Sebastian Karpiniuk)
  • Ізабела Яруґа-Новацька (Izabela Jaruga-Nowacka)
  • Збіґнев Вассерманн (Zbigniew Wassermann)
  • Александра Наталлі-Свят (Aleksandra Natalli-Świat)
  • Аркадіуш Рибицький (Arkadiusz Rybicki)
  • Йоланта Шиманек-Дереш (Jolanta Szymanek-Deresz)
  • Веслав Вода (Wiesław Woda)
  • Едвард Войтас (Edward Wojtas)

сенатори:

Супровідні особи[ред.ред. код]

  • Януш Кохановський (Janusz Kochanowski) — омбудсмен
  • Славомир Скшипек (Sławomir Skrzypek) — Голова Національного банку Польщі
  • Януш Куртика (Janusz Kurtyka) — Голова Інституту національної пам'яті — Комісії з розслідування злочинів проти польського народу
  • Януш Крупський (Janusz Krupski) — Голова Управління справ ветеранів і репресованих осіб
  • Йоанна Аґацька-Індецька (Joanna Agacka-Indecka) — Голова Верховної адвокатської ради
  • священик Роман Інджейчик (Roman Indrzejczyk) — капелан президента
  • Барбара Мамінська (Barbara Mamińska) — канцелярія президента
  • Ізабела Томашевська (Izabela Tomaszewska) — канцелярія президента
  • Катажина Дорачинська (Katarzyna Doraczyńska) — канцелярія президента
  • бригадний генерал Станіслав Наленч-Коморницький (Stanisław Nałęcz-Komornicki) — канцлер військового ордену Virtuti Militari
  • підполковник Збіґнев Дембський (Zbigniew Dębski) — член капітулу військового ордена Virtuti Militari
  • Чеслав Цивінський (Czesław Cywiński) — голова Всесвітньої спілки солдатів АК
  • священик професор Ришард Румянек (Ryszard Rumianek) — ректор Університету кардинала Стефана Вишинського
  • Пйотр Нуровський (Piotr Nurowski) — голова Олімпійського комітету Польщі
  • Анна Валентинович (Anna Walentynowicz)
  • Яніна Натусевич-Мірер (Janina Natusiewicz-Mirer)
  • Януш Закренський (Janusz Zakrzeński) — польський актор
  • Даріуш Янковський (Dariusz Jankowski)
  • архієпископ бригадний генерал Мирон Ходаковський (Miron Chodakowski) — Православний Ординарій Польського Війська
  • священик полковник Адам Пільх (Adam Pilch) — полковник, євангельський капелан
  • священик підполковник Ян Осинський (Jan Osiński) — Польовий Ординаріат Польського Війська
  • Едвард Духновський (Edward Duchnowski) — Генеральний Секретар Спілки Сибіряків
  • священик прелат Броніслав Ґостомський (Bronisław Gostomski)
  • священик Юзеф Йонець (Józef Joniec) — Голова Товариства Парафіада
  • священик Здзіслав Круль (Zdzisław Król) — Капелан Варшавської Катинської Родини 1987—2007
  • священик Анджей Квасьник (Andrzej Kwaśnik) — Капелан Федерації Катинських Родин
  • Тадеуш Лютоборський (Tadeusz Lutoborski)
  • Зенона Божена Мамонтович-Лоєк (Zenona Bożena Mamontowicz-Łojek) — Голова Польського Катинського Фонду
  • Стефан Меляк (Stefan Melak) — Голова Катинського Комітету
  • Станіслав Мікке (Stanisław Mikke) — заступник голови Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва
  • Броніслава Оравець-Леффлер (Bronisława Orawiec-Löffler)
  • Катаржина Піскорська (Katarzyna Piskorska) — дочка Томаша Піскорського
  • Анджей Саріуш-Скомпський (Andrzej Sariusz-Skąpski) — Голова Федерації Катинських Родин
  • Войцех Северин (Wojciech Seweryn)) — американський скульптор польського походження
  • Лешек Сольський (Leszek Solski)
  • Тереза Валевська-Пшиялковська (Teresa Walewska-Przyjałkowska) — Фонд «Голгота Сходу»
  • Ґабріела Зих (Gabriela Zych)
  • Ева Бонковська (Ewa Bąkowska) — онука бригадного генерала Мечислава Сморавинського
  • Анна Марія Боровська (Anna Maria Borowska)
  • Бартош Боровський (Bartosz Borowski)

Екіпаж[ред.ред. код]

  • Аркадіуш Протасюк (Arkadiusz Protasiuk), капітан
  • Роберт Ґживна (Robert Grzywna), член екіпажу
  • Анджей Міхаляк (Andrzej Michalak), член екіпажу
  • Артур Зєнтек (Artur Ziętek), член екіпажу
  • Барбара Мацєйчик (Barbara Maciejczyk), стюардеса
  • Наталія Янушко (Natalia Januszko), стюардеса
  • Юстина Монюшко (Justyna Moniuszko), стюардеса

Представники Збройних Сил РП[ред.ред. код]

  • генерал-лейтенант Броніслав Квятковський (Bronisław Kwiatkowski) — Операційний Командувач Збройних Сил Польщі
  • генерал-лейтенант авіації Анджей Бласік (Andrzej Błasik) — Командувач Повітряних сил Польщі
  • генерал Тадеуш Бук (Tadeusz Buk) — Командувач Сухопутних Військ Польщі
  • генерал Влодзімеж Потасінський (Włodzimierz Potasiński) — Командувач військами спеціального призначення Польщі
  • віце-адмірал Анджей Карвета (Andrzej Karweta) — Командувач Військово-морських сил Польщі
  • бригадний генерал Казімеж Ґілярський (Kazimierz Gilarski) — Командувач гарнізону Варшава

Інші[ред.ред. код]

Функціонери БОУ:

  • Ярослав Фльорчак (Jarosław Florczak)
  • Павел Янечек (Paweł Janeczek)
  • Даріуш Михаловський (Dariusz Michałowski)
  • Пйотр Носек (Piotr Nosek)
  • Яцек Сурувка (Jacek Surówka)
  • Павел Краєвський (Paweł Krajewski)
  • Артур Француз (Artur Francuz)
  • Марек Улерик (Marek Uleryk)
  • Аґнешка Поґрудка-Венцлавек (Agnieszka Pogródka-Węcławek)
  • Войцех Любінський (Wojciech Lubiński) — лікар президента
  • Александр Федорович (Aleksander Fedorowicz) — перекладач з російської мови


Фотографії з місця катастрофи в Смоленську[ред.ред. код]

Фотоматеріали[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154 (пол.)
  2. Президент Польщі Лех Качинський загинув у катастрофі літака
  3. Польські ЗМІ опублікували невиголошену промову Качинського
  4. Причиною катастрофи літака президента Польщі могла бути помилка екіпажу
  5. а б Обов'язки президента Польщі виконуватиме спікер сейму
  6. Prezydenckim Tu-154 leciały najważniejsze osoby w państwie(пол.)
  7. Список погибших в авиакатастрофе Ту-154 в Смоленской области (рос.)
  8. «Тела 97 жертв авиакатастрофы под Смоленском будут переправлены в Москву на процедуру опознания — Шойгу».  (рос.)
  9. Poland mourns president, elite killed in crash(англ.)
  10. 15:28. У Польщі оголошено семиденний траур.
  11. колишній Президент України Віктор Янукович висловив співчуття у зв'язку із загибеллю Леха Качинського
  12. Янукович: 12 квітня — день жалоби
  13. Указ Президента № 538/2010 «Про оголошення в Україні дня жалоби»
  14. Komunikat Nr 152/VI kad. (пол.)
  15. Donald Tusk: Takiego dramatu współczesny świat nie widział(пол.)
  16. Lech Kaczyński narodowym bohaterem Gruzji (пол.)
  17. Litwa solidaryzuje się z Polską w bólu i ogłasza żałobę narodową (пол.)
  18. (14:55) Дмитрий Медведев выразил соболезнования в связи с катастрофой самолета польского президента(рос.)
  19. Miedwiediew ogłosił żałobę. Wystąpił z odezwą. Rosyjska telewizja zmienia program (пол.)
  20. Gazeta.pl (2010-04-10). «Trzydniowa żałoba z powodu tragedii pod Smoleńskiem». Архів оригіналу за 2013-07-07.  (пол.)
  21. Condolences for air tragedy — ana-mpa
  22. Sekretarz Generalny NATO: moje myśli są dziś z Polakami (пол.)
  23. Buzek: Zginął mój przyjaciel (пол.)
  24. Flagi UE opuszczone do połowy masztu (пол.)
  25. UN chief expresses shock at Polish leader’s death in plane crash (англ.)
  26. Oświadczenie Jean-Claude’a Tricheta, Prezesa EBC (пол.)
  27. Statement by IMF Managing Director Dominique Strauss-Kahn on the Death of President Lech Kaczynski (англ.)
  28. OSCE Chairperson-in-Office and Kazakh Secretary of State offers condolences over death of Polish President (англ.)
  29. Poland : OECD's Gurría extends condolences to Polish citizens (англ.)
  30. ILO expresses shock and sadness over tragic death of Polish president H.E. Mr. Lech Kaczyński (англ.)
  31. а б Szef FIFA: Polska straciła przywódcę, który zrobił wiele dla piłki (пол.)
  32. Распоряжение «О создании Государственной комиссии по установлению причин катастрофы самолета ТУ-154»(рос.)
  33. Виявлено обидва чорні ящики Ту-154
  34. Ту-154М № 101 10.04.2010 — Сайт МАК. Сторінка розслідування. (рос.)
  35. Польща проведе власне розслідування авіакатастрофи, в якій загинув Президент країни.
  36. Лех Валенса: пілот літака, в якому розбився Качинський, міг діяти «за вказівкою»
  37. У Польщі звинувачують Росію у загибелі президента Качинського
  38. Польща звернулася до Росії з проханням пришвидчити розслідування трагедії.
  39. Прем'єр-міністр Польщі заявив, що катастрофа могла відбутися раніше на 15 хвилин, на що вказують прилади на борту літака
  40. http://24tv.com.ua/news/1/2/67514
  41. [1] «ТВі». 25.09.2012.
  42. Юрій Банахевич (22 жовтня 2012). «У Польщі ексгумували тіла двох жертв Смоленської катастрофи». УкрІнформ. 
  43. Після Смоленська. Результати нового розслідування причин трагедії, в якій загинули президент Лех Качинський та інші польські високопосадовці, свідчать про ймовірність вибухів на борту літака. Український тиждень. № 39 (256). 1 жовтня, 2012
  44. «У розбитому літаку Качинського знайшли вибухівку». УкрІнформ. 30 довтня 2012. Архів оригіналу за 2013-07-07. 
  45. «Військова прокуратура Польщі спростовує інформацію про вибухівку в літаку Качинського». УкрІнформ. 2012-10-30. Архів оригіналу за 2013-07-07. 
  46. Я.Качинський: Точно знаю, що диспетчери в Смоленську дезінформували пілотів.- УНІАН
  47. Юрій Банахевич (10 жовтня 2012). «Смоленська катастрофа сталася через вибух у літаку, наполягає американський експерт». УкрІнформ. 
  48. Бі-бі-сі: [2]
  49. Політична еліта Польщі загинула в результаті аварії літака під Смоленськом

Посилання[ред.ред. код]