Авіаносці типу «Дзуйхо»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проєкт
Назва:
  • Дзуйхо
  • яп. 瑞鳳型
Оператори:
Основні характеристики
Тип: авіаносець, тип «Дзуйхо»
Водотоннажність:
  • 11 262 тонни (стандартна)
  • 14 200 тонн (повна)
Довжина: 204,8 м
Ширина: 18,2 м
Осадка: 6,6 м
Двигуни: двовальна паротурбінна силова установка
Швидкість: 28,2 вузла
Екіпаж: 785 осіб
Озброєння:
  • 4 спарених 127-мм зенітних автоматів,
  • 4 спарених 25-мм зенітних автоматів
Бронювання: відсутнє
Авіаційна група: 30 літаків

Авіаносці типу «Дзуйхо» (яп. 瑞鳳型) — серія японських легких авіаносців часів Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

На початку 1930-х років уряд Японії, що взяв курс на війну зі США, всіма способами намагався обійти обмеження Вашингтонського морського договору 1922 року. Зокрема, він прийняв так звану «тіньову» суднобудівну програму, яка передбачала побудову допоміжних кораблів, придатних до швидкого переобладнання в бойові кораблі. Так у складі японського флоту з'явились великі швидкохідні плавбази підводних човнів та гідроавіатранспорти, спроектовані з розрахунком їх перебудови в авіаносці.

Недобудовану «Такасакі» в 1938 році почали перебудовувати в авіаносець. База підводних човнів «Цурігідзакі» вступила у стрій 15 січня 1939 року. В листопаді 1940 року почалась перебудова в авіаносець і цього корабля.

Конструкція[ред. | ред. код]

Перебудовувати кораблі довелось більш ґрунтовно, ніж планувалось. Зокрема, невдалу дизельну силову установку замінили на паротурбінну, запозичену в есмінців типу «Кагеро». Загальне компонування та архітектура повторювали «Рюхо», на базі якого проектувались корпуси плавбаз. Але ангар став одноярусним (124х18м), він вміщував тільки 30 літаків. Політна палуба мала довжину 180 м і ширину 23 м; в 1943 році на «Дзуйхо» її продовжили до 192,6 м. Катапульт не було.

Авіаносці мали довгий та вузький корпус (відношення довжини до ширини 11:1) із системою протиторпедного захисту крейсерського типу. Бронювання не було, але для захисту погребів боєзапасу та цистерн з бензином застосовувались коробчаті ємності з подвійними стінками, простір між якими заповнювала вода. Незвична деталь архітектури корабля — додаткова димова труба в кормовій частині для відводу вихлопних газів дизель-генератора.

Кількість стволів 25-мм зенітних автоматів на «Дзуйхо» в 1943 році довели до 48, в 1944 році — до 68.

Представники[ред. | ред. код]

Назва Закладений Спущений на воду Переобладнаний Введений в експлуатацію Доля
Дзуйхо
瑞鳳
20 червня 1935 року 19 червня 1936 року 1938 - 1940 роки 27 грудня 1940 року Потоплений американською авіацією 25 жовтня 1944 року під час битви в затоці Лейте.
Сьохо
祥鳳
3 грудня 1934 року 1 червня 1935 року 1941 - 1942 25 вересня 1941 року Потоплений американською авіацією 7 травня 1942 року під час битви у Кораловому морі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002–202 с. ISBN 5-17-012485-6