Авінда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авінда
крим. Avinda, Авінда
Авінда
Авінда

44°33′33″ пн. ш. 34°12′35″ сх. д. / 44.55917° пн. ш. 34.20972° сх. д. / 44.55917; 34.20972
Країна Україна Україна
Регіон Гурзуф
Автономна Республіка Крим[1]
Розташування Нікітська яйла
Система Кримські гори
Тип гора[1]
Висота 1472 м
Авінда. Карта розташування: Україна
Авінда
Авінда
Авінда (Україна)
Авінда. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Авінда
Авінда
Авінда (Автономна Республіка Крим)
Мапа

Аві́нда — гірська вершина на Головному пасмі Кримських гір, найвища точка Нікітської яйли[2]. Підноситься у вигляді купола над Південним берегом Криму в районі селища міського типу Гурзуф. Висота над рівнем моря — 1472 м.

Складається із вапняків; розвинуті карстові форми рельєфу. Укрита гірсько-лучною рослинністю, на схилах — розріджені соснові ліси.

Із 1923 року — у складі Кримського заповідно-мисливського господарства.

Назва[ред. | ред. код]

Оронім виник способом трансонімізації гідроніма, що походить від іранського ав- «вода» і суфіксу -інда / -унда / -онда / -да на означення місця, в якому багато чогось, тобто за ознакою «місце, в якому багато води»[3]. Твірний гідронім міг сформуватися на ґрунті давньоіранського ар- / ab «вода» в скіфському мовному середовищі[4]. На думку В. А. Бушакова, гідронім постав на основі давньогрецького слова на означення місця зборів[5], що малоймовірно з огляду на неможливість переходу γ у β в грецькій мові або грецької γ в слов'янську в[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
  3. (рос.) Суперанская А. В. Введение в топонимию Крыма / А. В. Суперанская, 3. Г. Исаева, X. Ф. Исхакова. — Ч. 1. — М., 1995. — С. 191.
  4. (рос.) Абаев В. И. Историко-этимологический словарь в 4 т. / В. И. Абаев. — М.; Л.: Наука, 1958—1959. — Т. 1—4.
  5. Бушаков В. А. Лексичний склад історичної топонімії Криму / B. А. Бушаков. — К., 2003. — 226 с.
  6. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред. В. Г. Скляренко. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — 544 с. — ISBN 978-966-580-454-3.

Джерела[ред. | ред. код]