Агами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Агами
Самець та самка Agama agama
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Агамові (Agamidae)
Підродина: Agaminae
Рід: Агами (Agama)
Daudin, 1802
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Agama
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Agama

Ага́ми (Agama) — рід ящірок родини агамових, ряду лускатих плазунів. Налічується близько 40 видів.

Опис[ред.ред. код]

Довжина тіла становить від 5 до 35 см. Мають яскраве забарвлення. Тулуб у більшості струнки, голова витягнута, хвіст тонкий та стиснутий з обох боків.

У міфології народів Африки південніше Сахари з агамами пов'язаний вплив смерті у світі. Швидка агама випереджує повільного хамелеона, якого послали боги людині зі звісткою про те, що вони повинні жити вічно, і оголошує людям, що вони смертні. У бушменів агама (гцау) вважалась іноді людиною «древнього народу», який заселяв країну в часи перетворення. З частин тіла гцау утворились гори.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Харчуються агами комахами, деякі травоїдні. Ряд ендемічних видів заселяють Сахару та кам'янисті пустелі Північної Африки (Agama bibroni, Agama flavimaculata), інші, навпаки, тяжіють до вологих тропічних лісів (Agama atricolis). Агама колоністів (Agama agama), що заселяє Західну Африку названа місцевими жителями за яскравий колір «райдужною», стала особливо численною на полях навколо селищ та навіть в домівках людини, де її охороняють та наглядають за нею, тому що вона знищує комах.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Поширені в Африці скрізь, окрім Мадагаскару. Більшість живуть на деревах або скелях, іноді піднімаються високо в гори.

Види[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986