Агар-агар
Ага́р-ага́р (також відомий як Агар, Кантен, Агал-Агал) — полісахариди, що містяться в деяких червоних морських водоростях; продукт, одержуваний з бурих водоростей. Суміш вуглеводів, містить азот, сірку тощо. Хімічно агар-агар є полімером, складеним з частин цукрової галактози, компонентом стінок клітин деяких водоростей (Sphaerococcus euchema). При розчиненні у гарячій воді та подальшому охолодженні агар стає желеподібним. До складу агару входять вуглеводи (до 70%), сполуки білкової природи (1-2%), сліди олії і значна кількість іонів кальцію. Вуглеводи агару є сумішшю сульфатованих полісахаридів агарози і агаропектину.
Застосування [ред.]
Використовується для виготовлення твердих поживних середовищ для лабораторних культур бактерій, грибів, водоростей. Тверде поживне середовище є незамінним при клінічних дослідженнях для отримання чистих культур, дослідження рівня патогенності мікроорганізмів (гемоліз на кров'яному агарі) та рівня стійкості до антибіотиків. Агар застигає при кімнатній температурі, що дозволяє засівати бактерій у рідкий агар, а потім вирощувати їх у товщині твердого середовища. Такий метод застосовується для вирощування анаеробів та для кількісних методів мікробіології. Також важливо те, що агар може руйнувати дуже невелика кількість бактерій, тому при вирощуванні на твердому середовищі мікроорганізми асимілюють тільки поживні речовини середовища, агар залишається незруйнованим.
Також використовується як замінник желатину для вегетаріанських страв — концентратор для супів, в желе, морозиві та японських десертах таких як анміцу.
У косметиці використовується в якості компонента основи засобів для жирної шкіри, а також, як загущувач при виробництві кремів, гелів, зубних паст.
Використовуються в деяких спеціальних методах досліджень речовин, наприклад, при електрофорезі.
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
