Агатівка
| село Агатівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Гришковецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020070020094619 |
| Облікова картка | с. Агатівка с. Агатівка (до 2018 р.) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1800 |
| Населення | 155 (2001) |
| Площа | 0,43 км² |
| Густота населення | 365,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13335[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′10″ пн. ш. 28°36′18″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
250 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Добровольчих Батальйонів, 4, смт Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13337 |
| Карта | |
  Агатівка | |
 Агатівка | |
| Мапа | |
| |
Ага́тівка — село в Україні, в Гришковецькій селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області.
Населення[ред. | ред. код]
У 1900 році в селі нараховувалося 30 дворів та 162 мешканці[2], станом на 1906 рік нараховувалося 50 дворів та 243 мешканці[3].
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 294 особи, кількість дворів — 60[4].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 311 осіб, з них за статтю: чоловіків — 149, жінок — 162; етнічний склад: українців — 295, поляків — 16. Кількість господарств — 66[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 82 чоловіки та 101 жінка[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 155 осіб[7].
У 2019 році — 101 особа[8].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,09 % |
| російська | 1,91 % |
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Агатівки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,7 | −1,2 | 3,8 | 13,0 | 19,7 | 22,9 | 24,2 | 23,6 | 19,0 | 12,1 | 4,6 | 0,0 | 11 |
| Середня температура, °C | −5,8 | −4,5 | 0,1 | 8,1 | 14,2 | 17,5 | 18,8 | 18,0 | 13,7 | 7,9 | 1,9 | −2,5 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −8,9 | −7,7 | −3,5 | 3,3 | 8,7 | 12,1 | 13,4 | 12,5 | 8,5 | 3,7 | −0,7 | −5 | 3 |
| Норма опадів, мм | 36 | 30 | 30 | 50 | 60 | 86 | 97 | 69 | 52 | 36 | 42 | 39 | 627 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Засноване 1800 року[5]. В кінці 19 ст. — село у Солотвинській волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 34 верст від центру повіту, м. Житомир; належало до православної парафії в Гальчинці, за 3 версти. Власність Шабловських, перед ними — Ружицьких[2].
У 1906 році — село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст, від волості 8[3].
В 1923 році увійшло до складу новоствореної Гальчинецької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною Солотвинського (згодом — Коднянський) району[10]. Відстань до районного центру, с. Солотвин, становила 8 верст, до центру сільської ради, с. Гальчин — 2,5 версти[4]. 17 червня 1925 року село, в складі сільської ради, передане до Бердичівського району Бердичівської округи[10]. Відстань до центру сільської ради становила 1,5 версти, до районного та окружного центру, м. Бердичів — 11 верст, до найближчої залізничної станції (Рея) — 1,5 версти[5]. 4 вересня 1928 року село включене до складу Катеринівської сільської ради Бердичівського району[10].
Від Голодомору 1932—1933 років загинуло 6 людей[11].
15 вересня 1930 року, в складі сільської ради, включене до приміської смуги Бердичівської міської ради. 28 червня 1939 року увійшло до складу відновленого Бердичівського району Житомирської області[10].
В 1941 роках в селі було створено сільську управу. Від 1944 року — в складі Катеринівської сільської ради, котру 12 серпня 1974 року, було перейменовано на Осиківську через перенесення адміністративного центру до с. Осикове[10].
17 травня 2018 року увійшло до складу новоствореної Гришковецької селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ а б Agatówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 12. (пол.)
- ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 76-77. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Гришковецька громада. Паспорт громади. https://gryshkovecka-gromada.gov.ua/. Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ а б в г д Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 100, 189. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 307
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Агатівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||