Агафірси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
(рос.) Мапа світу за Геродотом

Агафі́рси (агаті́рси, грец. Αγάθυρσοι) — одне з фракійських племен скіфської доби, про яке повідомляє Геродот.

Були західними сусідами скіфів, у V столітті до н. е. жили на північ від Дунаю, на річці Маріс (сучасна Марош, притока Дунаю (античний Істр)), на території сучасної Трансільванії. За свідоцтвом Геродота, агафірси — найлагідніші люди, вони носять на собі багато золотих прикрас і спільно володіють жінками, щоб не мати ні заздрощів, ні ненависті. Що ж до всього іншого, то їхні звичаї подібні до фракійських.

Належність агафірсів до фракійських племен доводять археологічні дослідження. З агафірсами пов'язують культуру раннього залізного віку, так званого фракійського гальштата, поширену в той час на території сучасної північної Румунії та південному заході України.

Б. О. Рибаков вбачає в агафірсах скіфів, які сприйняли звичаї фракійців[1].

Існує також гіпотеза, що агафірси — іранці, близькі скіфам, але не скіфи, на теренах давньої Румунії — прийшлий народ і після 2-ї половини 5 ст. до н. е. були асимільовані фракійським етнічним середовищем.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рибаков Б. А. Геродотова Скифия. — М., 1979. —С. 126—127.

Джерела і література[ред.ред. код]


Докладніше у статті [[{{{1}}}]]