Ага (титул воєначальників)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ага́ (тур. ağa, майстер, голова) — в Османській імперії титул воєначальників, в тому числі командира яничар, а також начальників деяких груп придворних слуг.
Після ліквідації яничар в 1826 так називались молодші та середні офіцери османської армії.
В сучасній Туреччині ага — звернення до заможних землевласників, іноді — складова частина імені.
Також слово ага в багатьох тюркських мовах означає старший брат та використовується в якості поважного звертання до старших за віком.
[ред.] Слово ага в українському вжитку
Документи з Архіву Коша Нової Запорозької Січі, тобто діловодні тексти 1734—1775 років, користувались словом ага як назва яничарських офіцерів або голів загонів в Османській імперії.[1]
[ред.] Примітки
- ↑ Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови', Перекладацька Майстерня 2000—2001
