Агванська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Агванська мова — мова Кавказької Албанії. Самоназва невідома. Була розповсюджена до 12 століття на лівобережжі Кури (сучасний північ Азербайджану, південь Дагестану та схід Грузії). Витіснена грузинською, вірменською мовами та тюркськими діалектами.

Існує гіпотеза, що агванська мова є раннім варіантом удінської мови.

Писемність[ред.ред. код]

Використовувалось Агванське письмо, що виникло приблизно 430 р. в зв'язку з потребами християнства (насамперед для перекладу Біблії), що стало державною релігією Кавказької Албанії.

В Синайському монастирі, Зазою Алексідзе було знайдено 2 палімпсеста 7 століття і глоси 6-7 ст. Ці епіграфічні пам'ятки підтверджують гіпотезу про те, що агванська мова є давньою формою удінської мови. Надписи відображали алфавітну систему, що мала спільні риси з давньовірменським, давньогрузинським, грецьким та арамейським письмом. В алфавіті нараховувалось 52 прості графеми та 2 диграфа. З них 5 графем і обидва диграфи служили позначкою голосних, а решта передавали приголосні звуки. Напрямок письма з ліва направо.

Література[ред.ред. код]

  • Абрамян А. Г. Дешифровка надписей кавказских агван. Ереван, 1964.
  • Климов Г. А. Агванский язык // Языки мира. Кавказские языки. М., 1999.

Посилання[ред.ред. код]