Агглютинін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Агглютинін (лат. agglutina­tio — склеювання) — корпускулярні антигени крові [1], що можуть вступати в реакцію із специфічною сироваткою під час реакції аглютинації при визначенні групи крові.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Групові аглютиногени — це спадкові вроджені властивості крові, які не змінюються протягом усього життя людини. Існує >250 групових аглютиногеніів, основ­на частина яких міститься в еритроцитах і частково — в лейкоцитах, тромбоцитах та інших клітинах тканин. А.к. об'єднані у групи або системи. Для еритроцитів відомо понад 15 таких систем. Як правило, у кожній групі — ≥2 антигени, які контролюються алельними генами. Усі групові фактори здатні викликати утворення імунних антитіл при надходженні аглютиногенів в організм, який не має їх. Аглютиногени груп крові — це олігосахариди, які посідають певне місце на оболонці еритроцита. Антигенними детермінантами є кінцеві цукри олігосахаридів, які безпосередньо приєднані до білкових молекул або ліпідів клітинної оболонки, точніше, білки, які знаходяться в оболонці еритроцита і фрагменти яких розміщені на зовнішній поверхні клітини.

Примітки[ред.ред. код]