Агломерація Ресіфі
| Агломерація Ресіфі Região Metropolitana do Recife |
|
|---|---|
| — Міська агломерація — | |
| Координати: 23°59′ пд. ш. 47°03′ зх. д. / 23.983° пд. ш. 47.050° зх. д. | |
| Країна | Бразилія |
| Регіон | Північно-східний |
| Штат | Пернамбуку |
| Площа | |
| - Міська агломерація | 2768,4 км² |
| Висота над р.м. | 760 м |
| Населення (2009[1]) | |
| - Густота | 1361,3/км² |
| - Агломерація | 3 750 000 |
| Часовий пояс | UTC-3 (UTC−3) |
| - Літній час | UTC-2 (UTC−2) |
| ІРЛП (2006[2]) | 0,780 — середній |
| ВВП на душу нас. (2006[3]) | 10 950 реалів |
 |
|
 | |
Агломерація Ресіфі (порт. Região Metropolitana do Recife, RMR) або Великий Ресіфі (порт. Grande Recife) — міська агломерація із центром у місті Ресіфі, шоста за населенням агломерація Бразилії (після Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Белу-Оризонті , Порту-Алегрі і Салвадора) і 109-та у світі[4]. За офіційною класифкацією IBGE до агломерації входять 14 муніципалітетів, а її населення становить 3,787 млн мешканців (2009 рік).
Агломерацію обслуговують Міжнародний аеропорт Гуарарапіс і два морські порти (Суапі та Ресіфі). Численні університети, музеї, лікарні, торгові та ділові центри роблять агломерацію економічним та культурним центром великого регіону, що включає штати Пернамбуку, Параїба, Алагоас, ділянок штатів Ріу-Гранді-ду-Норті, Піауї, Мараньян і Баїя.
Муніципалітети[ред. | ред. код]
| Назва | Площа (км²)[5] | Населення (2009)[1] |
ІРЛП (2000)[6] |
ВВП (2007, тис. реалів)[7] | ВВП на д.н. (2007, реалів) |
|---|---|---|---|---|---|
| Ресіфі | 217,494 | 1 561 659 | 0,797 | 20 718 107 | 13 510 |
| Жабоатан-дус-Гуарарапіс | 256,073 | 687 688 | 0,777 | 5 578 363 | 8 384 |
| Олінда | 43,548 | 397 268 | 0,792 | 2 179 183 | 5 567 |
| Пауліста | 93,518 | 319 373 | 0,799 | 1 367 111 | 4 449 |
| Абреу-і-Ліма | 125,991 | 96 266 | 0,730 | 567 474 | 6 154 |
| Ігарассау | 305,565 | 100 191 | 0,719 | 734 430 | 7 834 |
| Камаражібі | 55,083 | 143 210 | 0,747 | 492 113 | 3 608 |
| Кабу-ді-Санту-Агостінью | 447,875 | 171 583 | 0,707 | 2 813 188 | 17 244 |
| Сан-Лоуренсу-да-Мата | 264,346 | 99 945 | 0,707 | 310 748 | 3 261 |
| Арасояба | 96,381 | 17 484 | 0,637 | 48 939 | 2 962 |
| Ілья-ді-Ітамарака | 65,411 | 18 658 | 0,743 | 76 266 | 4 340 |
| Іпожука | 527,317 | 75 512 | 0,658 | 5 354 635 | 76 418 |
| Морену | 195,603 | 55 659 | 0,693 | 207 508 | 3 928 |
| Ітапіссума | 74,249 | 24 406 | 0,695 | 424 898 | 18 593 |
| Усього | 2768,454 | 3 768 902 | 0,780[2] | 40 872 963 | 9 680 |
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Estimativas da população para 1º de julho de 2009 (PDF). Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística (IBGE). 14 серпня 2009. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2013. Процитовано 14 серпня 2009.
- ↑ а б Ranking decrescente do IDH-M das regiões metropolitanas do Brasil. Programa das Nações Unidas para o Desenvolvimento (PNUD). 2000. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 29 травня 2008.
- ↑ PIB Municipal (PDF). IBGE. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2013. Процитовано 23 лютого 2010.
- ↑ World Gazetteer – Welt: Ballungsräume. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 23 лютого 2010.
- ↑ IBGE, Área Territorial Oficial[недоступне посилання з червня 2019], Resolução nº 5 de 10 de outubro de 2002. Acessado em 20 de janeiro de 2008.
- ↑ Ranking decrescente do IDH-M dos municípios do Brasil. Programa das Nações Unidas para o Desenvolvimento (PNUD). 2000. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 29 de maio de 2008.
- ↑ PIB Municipal 2007 IBGE págs 29,30,31,32 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2011. Процитовано 23 лютого 2010.