Агротехніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сільське господарство
Культури
Зернові культури
Кормові культури
Овочі і гриби
Олійні культури
Плодово-ягідні і горіхи
Технічні культури
Техніки
Агротехніка
Агрохімія
Гербологія
Агроґрунтознавство
Економіка
Ентомологія
Захворювання рослин
Захист рослин
Зберігання і переробка
Меліорація
Насінництво
Техніка і устаткування
Шкідники
Галузі
Вівчарство
Конярство
М'ясо-молочний комплекс
Птахівництво
Свинарство
Сільськогосподарський портал · ред.

Агроте́хніка — система прийомів вирощування сільськогосподарських культур. Рівень агротехніки визначається ступенем розвитку суспільства; кожній історичній епосі, кожному суспільному ладу властива своя агротехніка.

Агротехніка первісного суспільства[ред.ред. код]

В епоху первісного суспільства агротехніка була основана на примітивних знаряддях ручної праці (мотика, серп). Це був період т. з. ручного, мотичного землеробства.

Агротехніка рабовласницького суспільства[ред.ред. код]

В рабовласницькому суспільстві виникли знаряддя, які приводилися в дію за допомогою тварин (соха, плуг). В цю епоху було розроблено ряд прийомів удобрення ґрунту і догляду за рослинами, застосовувалося штучне зрошення.

Див. також: Сади Семіраміди

Агротехніка капіталістичного суспільства[ред.ред. код]

Прийоми агротехніки, пов'язані з сучасною системою сільськогосподарських машин і основані на висновках природознавства й агрономічних наук, почали складатися в умовах капіталістичного землеробства. В результаті розвитку машинобудування землеробство одержало ряд удосконалених сільськогосподарських машин.

У 20 ст. на поля вийшов трактор, за ним — комбайн і ряд ін. складних машин та знарядь, збільшилось використання мінеральних добрив. Все це сприяло удосконаленню агротехніки. Проте справжній розвиток агротехніки можливий лише після ліквідації хижацької експлуатації землі і створення необхідних умов для організації раціональної системи землеробства, застосування нових машин і відкриттів науки.

Принципи агротехніки[ред.ред. код]

Сучасна система землеробства передбачає

Такі найважливіші заходи і прийоми А. соціалістичного землеробства. В А. включають також підготовку посівного і садивного матеріалу, сівбу і садіння, збирання врожаю, снігозатримання, мульчування, боротьбу з бур'янами, хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур та ін.

Завдання[ред.ред. код]

У соціалістичному сільськогосподарському виробництві невідкладним завданням агротехніки є на базі соціалістичних методів праці, досягнень науки, досвіду передовиків сільського господарства, широкого застосування механізації забезпечити умови для одержання високих і сталих врожаїв, прогресивного піднесення родючості ґрунту, систематичне підвищення продуктивності праці і зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Великий вклад у розвиток агротехніки вносять новатори колгоспного і радгоспного виробництва. Використовуючи досягнення сільськогосподарської науки і уважно вивчаючи місцеві господарські і природні умови, вони створюють прийоми вирощування сільськогосподарських рослин, які забезпечують високу і сталу врожайність кожної культури в кожному полі сівозміни.

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Вільямс В. Р. Ґрунтознавство. К., 1953;
  • Власюк П. А. Основи сільського господарства. К., 1956;
  • Лисенко Т. Д. Агробіологія. К., 1952;
  • Мічурін І. В. Вибрані твори. К.— X., 1949;
  • Тімірязєв К. А. Вибрані твори, т. 2. К., 1949.