Агузарова Жанна Хасанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Zhanna Aguzarova, DSC 4142.jpg

Жа́нна Хаса́новна Агуза́рова (7 липня 1962) — радянська і російська співачка, колишня вокалістка гурту «Браво», зробила також і сольну кар'єру. Відома, зокрема, епатажем та екстравагантністю, але успіхом зобов'язана головним чином своєму голосу.

Біографія[ред.ред. код]

Народилась 7 липня 1962 року у селищі Туртас Уватського району Тюменської області, сама ж співачка старанно приховує місце свого народження, тому в різних джерелах можна зустріти різні версії місця її народження.

Невдало намагалась вступити до декількох театральних навчальних закладів (у Новосибірську, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі). Певний час жила в Ростові-на-Дону. У 1982 році прибула до Москви та вступила до технікуму для навчання на маляра. Однак вже незабаром Агузарова увійшла в московські богемні кола. Спочатку переховувалась під псевдонімом Іванна (пізніше — Івонна) Андерс (за словами самої Жанни, довелось жити під псевдонімом через відсутність власного паспорту, у підробленому ж виправила ім'я з «Іван» на «Іванна», вдаючи із себе дочку дипломатів). Намагалась влаштуватись у якості солістки до гурту «Крематорій»[1]. У 1983 приєдналась до гурту «Браво» (який тоді ще називався «Постскриптум»). Вже перший двадцятихвилинний магнітофонний запис гурту «Браво» із новою солісткою мав великий успіх.

З 1984 року, після затримання прямо на концерті (18 березня), зазнала переслідувань з боку радянської влади, як і багато рок-музикантів. Через вилучення в Агузарової паспорта на чуже ім'я її впродовж року ув'язнювали у тюрмах (наприклад, вона утримувалась у «Бутирці») та психіатричній лікарні. Після виходу з лікарні продовжила участь у гурті «Браво». У 1986 році гурт був представлений Аллою Пугачовою на Ленінградському телебаченні у програмі «Музичний ринг». Із цього року популярність гурту «Браво» і — особливо — сильної вокалістки Агузарової почала зростати (особливо швидко — після виступу на «Рок-панорамі-86» у травні і наступних за ним гастролей країною). У 1987 році вийшла перша платівка гурту «Браво». У 1986 році Агузарова співпрацювала також із гуртом «Ночной Проспект»[2], брала участь у концерті на підтримку жертв Чорнобиля (виконувала пісню «Верю я»), у записі пісні «Замыкая круг».

У складі гурту «Браво» взяла участь в музикальному фестивалі «Літуаніка-86». Серед найвідоміших пісень часу участі Агузаровой у гурті «Браво» — «Жёлтые ботинки», «Верю я», «Чудесная страна», «Старый отель», «Будь со мной». Наприкінці 1987 року популярність «Браво» почала занепадати, і в 1988 Агузарова залишила гурт, розпочавши сольну кар'єру. У 1989 році вона виступила з новими піснями у програмі «Музичний ринг».

У 1990 році закінчила Музичне училище імені Іпполітова-Іванова, записала сольний «Русский альбом» і деякий час працювала у Театрі Алли Пугачової. У 1991 році переїхала до Лос-Анджелесу (США), де працювала у ресторані для емігрантів «Національ», звідки через два роки пішла через непорозуміння з дирекцією — під час своїх виступів Агузарова часто імпровізувала, що не влаштовувало власників ресторану. В Америці у 1993 році записала разом із Василем Шумовим альбом рімейків пісень гурту «Центр» під назвою «Nineteen Ninety's» (а перед цим, у 1992, брала участь у запису альбому Шумова «Тектоніка»). У 1993 році взяла участь у турне гурту «Браво» країнами колишнього Радянського Союзу, присвяченому 10-річчю колективу. Подробиці життя співачки у США маловідомі; відомо, однак, що деякий час вона працювала там ді-джеєм, потім водієм у Міжнародному центрі відомих людей. Публіцист і письменник Ігор Свинаренко підтверджує цю версію:[3]

Ліві лапки Пам'ятаю в буремні 90-ті, приїжджаючи до Каліфорнії на вручення «Оскарів», я декілька разів зовсім випадково зустрів Жанну Агузарову, володарку фєєричного голосу, яка, треба ж, працювала «лімодрайвером». Кажуть, вона таки повернулася до нас сюди і співає, стомившись баранку крутити.
Оригінальний текст (рос.)

Помню в лихие 90-е, наезжая в Калифорнию на вручение «Оскаров», я пару раз там совершенно случайно встретил Жанну Аґузарову, обладательницу феерического голоса, которая, надо же, работала «лимодрайвером». Говорят, она таки вернулась к нам сюда и поёт, утомившись баранку крутить.

Праві лапки

Повернулась до Росії 25 травня 1996 року. Взяла участь у передвиборчій акції Б. Єльцина «Голосуй чи програєш». У 1997 році знімалась у телемюзиклі «Старі пісні про головне».

Жанна дуже епатажно, непередбачувано поводить себе на сцені (тому журналісти прозвали її «богинею епатажу»[4]), дуже ексцентрично — на межі кітчу — одягається. У своїх небагатьох інтерв'ю нерідко говорить про своє позаземне походження та внутрішні зв'язки з марсіанами (внаслідок чого виникло питання про її психічне здоров'я).

Дискографія[ред.ред. код]

Неповна дискографія:

Пісні в збірках та саундтреках[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]