Агіасма
Агіа́сма (грец. Αγίασμα — святиня), також Свячена вода, Свята вода — у православних і греко-католиків вода, над якою здійснено обряд освячення.
При папі Олександрі І в католицьких церквах почали освячувати за християнським ритуалом воду, щоб її боялася нечиста сила: «Боїться, як чорт свяченої води» (Франко, І. 113). Міру віри в силу свяченої води дає друга приповідка: «Ідуть, як по свячену воду», себто, усі без виїмку. (Ів. Франко, І, ст. 247).
Особливу вагу надається воді, освяченій на Водохрещі. Цю воду тримають у хаті ввесь рік, уживаючи її проти найрізноманітніших хвороб. Принісши її з річки, кроплять нею всю господу й худобу. Кроплять свяченою водою й самих себе, якщо збираються кудись у дорогу, на ярмарок, тощо. Літом кроплять бджоли, щоб велися (Зап. Юго-Зап. Одт. 1874, II. ст 353).
На Полтавщині йорданською водою вмиваються дівчата, зараз же по водосвятті де вода святиться (Мат. У. етн. НТШ XVIII. ст. 166).
З інших «свячених» вод згадаємо ще воду, якою в день Нового Року миють на Буковині посуд, — її теж зберігають у пляшках і кроплять нею бджіл, коли вони хотять «тікати» (Зап. Ю-Зап. Отд. 1874, II, ст. 354).
Як «свята» вода виступає символом правди: «Кільки в решеті водиці, стільки в милої правдиці». (Головацький, IV, 187; Чубинський, III, 162).
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Наталія Пуряєва. Словник церковно-обрядової термінології. - Лівів, Свічадо, 2001. - 160 сторінок. ISBN 996-561-228-X
