Агітаційний снаряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Агітаційний снаряд — вид спеціальних артилерійських снарядів, які застосовуються для доставки і розкидання агітаційної літератури (листівок, пропусків тощо) в розташуванні противника в прифронтовій смузі.

Агітаційний снаряд складається з тонкостінного корпусу, дна, що відокремлюється, вишибного заряду, 2-3 розрізних металевих контейнерів для літератури і дистанційної трубки. На польоті агітаційного снаряду промінь вогню від дистанційної трубки через заданий проміжок часу передається вишибному заряду, контейнери викидаються і література, що упакована в снаряді розлітається.

Агітаційні снаряди вперше з'явилися в період 1-ої світової війни, широко використовувалися французами на завершальному її етапі (1918 р.), щоб морально вплинути на німецьких солдат. У роки Громадянської війни за допомогою агітаційних снарядів в тил білогвардійських військ та іноземних інтервентів закидалися листівки та інші агітаційні матеріали. Агітаційні снаряди знайшли застосування в 2-ій світовій війні, хоча в тих же цілях більш широко використовувалися агітаційні авіаційні бомби. У Радянській армії застосовувалися 122-мм гаубичні агітаційні снаряди. Розсіювання листівок по площі залежить від швидкості польоту агітаційного снаряду, висоти спрацьовування заряду, погоди. Несприятливими умовами для застосування агітаційних снарядів є дощ, туман, висхідні потоки повітря і сильний вітер. Споряджати агітаційні снаряди агітаційної літературою можна безпосередньо у військах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 98. — ISBN 00101-030. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]