Адам Кисіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адам Кисіль
Adam Kisiel.PNG
Адам Кисіль. Невідомий художник, близько 1653
Народився 1600
Низкиничі
Помер 3 травня 1653(1653-05-03)
Низкиничі/Берестя
Громадянство Річ Посполита
Національність русин
Ім'я при народженні Адам Кисіль
Діяльність політичний і державний діяч Речі Посполитої, сенатор
Посада підканцлер (1629)
канцлер (1635),
королівський ротмістр (1632)
Звання воєвода Брацлавський (1648),
воєвода Київський (16491653)
Попередник Януш Тишкевич
Наступник Станіслав Ревера Потоцький
Конфесія греко-католик, потім православний
Батько Григорій Гнівошович Кисіль-Низкиницький
Матір Тереза Іваницька
Рід Кисилі
Дружина Анастасія Гулкович (Богушевич)
POL COA Namiot.svg

Ада́м з Брусилова Кисі́ль гербу Світольдич (*1600, с. Низкиничі, Володимирський повіт Волинське воєводство, нині Волинська область, — †3 травня 1653, с. Низкиничі) — політичний і державний діяч, один з чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні Війни за незалежність України, воєвода Київський (16491653).

Біографія[ред.ред. код]

Походив зі старовинного волинського шляхетсько-магнатського роду Кисилів. Син володимирського підсудка Григорія Гнівошовича Киселя та його дружини Терези з Іваницьких. Навчався в академії у Замості. Одним з його вихователів-наставників був Касіян Каліст Сакович .

Із 1617 року служив у коронному війську під командуванням Станіслава Жолкевського, брав участь у виправах до Буші, Оринина, Цецори. відзначився у війнах з Османською імперією, Московією і Швецією. Власник великих маєтностей в Речі Посполитої. Брав активну участь у суспільно-політичному житті.

У 1629 р. був представником короля Сигізмунда III Вази на церковному соборі в Києві, який був скликаний з метою примирити прихильників Православної і Унійної (греко-католицької) церков в Україні. Відомий як за­хисник православної обряду, хоча підтримував контакти з кліром греко-католицької церкви. За даними З. Вуйціка, у Пасхальну ніч 1632 року перейшов з унійного обряду на православний. Цього року за сприяння підканцлера Томаша Замойського отримав разом з дружиною від короля село Витків у Белзькому воєводстві.[1]

Під час національно-визвольних повстань 1637—38 років Кисіль виконував функції урядового комісара, вів переговори з повсталими.

Надгробок Адама Кисіля у Свято-Успенському монастирі в Низкиничах

З 1630-х р. Адаму Киселю належало Носівське староство, яке польський король подарував йому за хоробрість у війні проти Московії[2][3]. На Чернігівщині володів також селом Киселівка (нині Менського району), мав резиденцію в фортеці міста Мена.

У 1639 р. одержав посаду чернігівського каштеляна, в 1641 став сенатором Речі Посполитої. Із 1646 — київський каштелян, із 1648 — брацлавський воєвода, з 1649 — київський воєвода. У період повстання Хмельниччина під проводом Богдана Хмельницького 1648-57 років А. Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів із представникам гетьманського уряду:

Адам Кисіль був значним меценатом православної культури. Серед інших на його кошти був зведений величний собор Максаківського монастиря на Чернігівщині

Намагався знайти компромісні рішення у відно­синах між Польщею і Гетьманщиною, прагнув досягти порозуміння між обома сторонами шляхом надання привілеїв козацтву і зрівняння його у правах із польською шляхтою. Толерантна позиція Кисіля викликала безпідставні звинувачення на його адресу з обох сторін. Помер у 1653 р. Як і Адама Киселя, його дружину Анастасію (дочку київського шляхтича Філона Гулковича (або Богушевича[1])), брата Миколу було поховано в Низкиничах у Свято-Успенській церкві. На надгробку Адама Киселя Анастасія наказала написати латиною:

« Перехожий! Зупинися, читай. Цей мармур говорить про славного потомка роду Светольда, славу і опору держави — Адама з Брусилова Киселя, що був каштеляном чернігівським, потім воєводою брацлавським і київським, мужа, що відзначився у боях твердістю та далекоглядністю… Плач про втрату цього знаменитого мужа, котрого оплакую разом із його достойними громадянами, хай буде пам’ятником тобі… 3 травня 1653 року. Смерть прийшла на 53-му році життя. Прощавай…  »

Вшанування в творах мистецтва[ред.ред. код]

  • Адам Кисіль є дійовою особою художнього історичного фільму «Вогнем і мечем».
  • У історичному романі Павла Загребельного «Я, Богдан» шляхтич А. Кисіль є одним з негативних персонажів. Це зумовлено «ідеологією» радянської історичної науки, яка усю шляхту Речі Посполитої зображувала як ворогів українського народу та експлуататорів трудящих.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Wójcik Zbigniew. Kisiel Adam Swiętołdycz z Brusiłowa h. własnego (1600–1653)… S. 487
  2. Сторінки історії Носівки: до 850-річчя першої літописної згадки про місто / І. Буняк, А. Буняк, О. Комар. — Київ: Бібліотека українця, 1997. Сторінка 25.
  3. Н. П. Василенко. Очерки по истории западной Руси и Украині. Киев, 1916. _ с. 396 (рос.)

Джерела і література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Домінік Олександер Казановський
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1648-1649
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Владислав Мишковський
Попередник
Януш Тишкевич
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Воєвода київський
1649-1653
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Наступник
Станіслав «Ревера» Потоцький


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.