Адам Миколай Сенявський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адам Миколай Сенявський
Adam Sieniawski 111.PNG
Народився бл.1666
Помер 18 лютого 1726(1726-02-18)
Львів
Поховання Бережани
Ім'я при народженні Адам Миколай Сенявський
Інші імена Адам Микола Сенявський
Діяльність військовий, державний діяч
Титул шляхтич
Звання Польний коронний гетьман
великий коронний гетьман
белзький воєвода
Попередник Ян Казимир Замойський
Наступник Олександр Міхал Лащ
Конфесія католик
Батько Миколай Єронім Сенявський
Матір Цецилія Марія Радзивілл
Рід Сенявські
Родичі Авґуст Александр Чарторийський (зять)
Дружина Єлизавета Любомирська
Діти Марія Зоф'я
POL COA Leliwa.svg

Ада́м Микола́й Сеня́вський (пол. Adam Mikołaj Sieniawski; *близько 1666 — †1726) — польський магнат, державний діяч Речі Посполитої, белзький воєвода1692 р.), польний коронний гетьман1702 р.), великий коронний гетьман1706 р.), краківський каштелян1710 р.).

Біографія[ред.ред. код]

Син Миколая Єроніма Сенявського та доньки великого маршалка литовського Александра Людвіка Радзивілла Цецилії Марії Радзивілл. Вуй Миколи Василя Потоцького.

1683 р. — брав участь у поході військ короля Яна III Собеського під Відень.

У роки Північної війни (17001721 рр.) воював на боці короля Авґуста II Сильного.

Керував придушенням повстання Семена Палія (17021704) у Правобережній Україні.
1702 р. шваґер Стефан Потоцький, намагаючись отримати якусь сатисфакцію, викликав на дуель (через недодане віно дружини - сестри Адама Миколая Йоанни, також через програш боротьби за булаву польного гетьмана коронного), яку заборонив І.А.Любомирський.
1703 року наказав стратити брацлавського полковника Андрія Абазина (посадження на палю).

1706 р.  — після зречення Авґуста II Сильного був кандидатом на польський престол.

1709 р.  не допустив об'єднання польських військ короля Станіслава I Лещинського зі шведською армією Карла XII, що стало однією з причин невдачі походу шведів в Україну та їхньої поразки у Полтавській битві 1709 року.

Згодом перейшов в опозицію до Авґуста II, підбурював проти нього шляхту.

3 квітня 1716 р.  значне військо Тарногродської конфедерації на чолі з писарем польним кор. Міхалом Потоцьким вторглося до Львова, А.М.С. був заарештований учасниками Тарногродської конфедерації, був перевезений до Любомля, потім до Чорторийська у травні. Зумів уникнути суду в значній мірі завдяки московським дипломатам.[1]

Т. зв. «німий сейм» 1717 року обмежив військову владу А.М.Сенявського.

Провадив листування з гетьманом Іваном Мазепою, який хотів залучити А.М.Сенявського до антимосковської коаліції. Листи Івана Мазепи з 17041708 рр. (понад 50, що збереглися в архіві Чарторийських у Кракові) видає УВАН у США (за редакцією Ореста Субтельного).

Останній в роді Сенявських. Його величезні маєтності (зокрема, Сатанів) через шлюб дочки Марії Софії з Авґустом Олександром Чарторийським перейшли до князів Чарторийських.

1710 року призначив 300 золотих на утримання вірменського священика та вірменського храму в Бережанах.[2]

Похований у Бережанах 29 липня 1726 р.[3]

Посади[ред.ред. код]

Белзький воєвода (з 1691[4]/1692 р.), польний коронний гетьман1702 р.), великий коронний гетьман1706 р.), краківський каштелян1710 р.). Староста львівський, рогатинський.[5]

Власність[ред.ред. код]

Володів Зіньковом (костел Святої Трійці у Зінькови було відновлено у 1708 році його коштом), частиною Копичинців (купив у попередніх власників Вєнявських, Міхала Йордана),[6] власником Гримайлова став на початку XVIII століття. 1720 року надав Гримайлову право самоврядування, статус міста.

Розпорядження, універсали[ред.ред. код]

В І-му томі «Актів ґродських та земських» опубліковано кілька розпоряджень та універсалів А.М.Сенявського (1706 р.[7] 1709 р.,[8] 1709 р.[9]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Link-Lenczowski A.K. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny.- Warszawa - Kraków, 1996. t. XXXVII/1, zeszyt 152. s. 112 пол.
  2. В.Уніят. Вірмени на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4. — ISBN 978-966-528-318-8. — Т. 4: А-Я (додатковий). — 2010. — 788 c. с. 106
  3. Link-Lenczowski A.K. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny.- Warszawa - Kraków, 1996. t. XXXVII/1, zeszyt 152. s. 114 пол.
  4. Link-Lenczowski A.K. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny.- Warszawa - Kraków, 1996. t. XXXVII/1, zeszyt 152. s. 105 пол.
  5. Несецький К. Корона Польська. - Львів, 1743. - Т. IV. - 820 с. с. 92.
  6. J.T.Petrus. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Kopyczyńcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 пол. s.180
  7. Акти ґродські і земські.-Львів,1868.Т.1.-215с.,(пол., лат.) с.117-118,
  8. >Акти ґродські і земські.-Львів,1868.Т.1.-215с.,(пол., лат.) с.137-138
  9. >Акти ґродські і земські.-Львів,1868.Т.1.-215с.,(пол., лат.) с.138-140
Попередник
Ян Казимир Замойський
POL województwo bełskie IRP COA.svg Воєвода Белзький
1692-1710
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Алєксандер Міхал Лащ