Аддісонова хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аддісонова хвороба
МКХ-10 E27.1-E27.2
DiseasesDB 222
MedlinePlus 000378
eMedicine med/42
MeSH D000224

Аддісонова хвороба (бронзова хвороба) — Це рідкісне хронічне ендокринне захворювання, при якому наднирники не продукують стероїдні гормони (глюкокортикоїди та мінералокортикоїди). При Аддісовновій хворобі хворий має неспецифічні симптоми: слабкість, біль в животі, але в певній кількості випадків хвороба прогресує, що може призводити до адісонового кризу. Аддісоновий криз — це небезпечний для життя патологічний стан, при якому різко знижується кров'яний тиск та може розвинутись кома.[1]

Назва хвороби[ред.ред. код]

Вперше описана Т. Аддісоном (1855) захворювання та названо на його честь.[2]

Клініка[ред.ред. код]

Аддісонова хвороба спостерігається порівняно рідко, переважно у віці 30—50 років, в результаті автоімнуного ураження наднирників або інфекції. Розвивається поступово, супроводиться м'язовою слабістю, розладами травлення, бронзовим забарвленням шкіри й слизових оболонок. Перебіг і прогноз Аддісонова хвороба стали легшими у зв'язку з застосуванням гормонотерапії та протитуберкульозних засобів.

Розвивається поступово, супроводиться м'язовою слабістю, розладами травлення, бронзовим забарвленням шкіри й слизових оболонок. Порушення усіх видів обміну призводить до глибоких дистрофічних змін в міокарді, при цьому знижується скорочувальна здатність міокарду, зменшується серцевий викид. Часто спостерігається тахікардія.

Перебіг і прогноз Аддісонової хвороби стали покращились у зв'язку з застосуванням гормонотерапії та протитуберкульозних засобів.

Діагностика[ред.ред. код]

  • Клінічний аналіз крові — анемія, часто складного генезу — залізодефіцитна, В12-и фолієводефіцитна, гіпорегенераторна. Можливі еозинофілія, відносний лімфоцитоз, іноді лейкопенія.
  • Біохімічні дослідження — зниження рівня глюкози в крові натщесерце. При проведенні глюкозотолерантного тесту — плоска глікемічна крива з вираженою гіпоглікемічною фазою. Знижена толерантність до інсуліну — виражене падіння рівня глюкози в крові.
  • Порушення балансу електролітів. Дефіцит глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів є причиною надмірного виділення натрію з сечею, і рівень його в крові знижується до 110 ммоль/л, хлоридів — нижче 98,4 ммоль/л, а концентрація калію піднімається вище за 5 ммоль/л. Підвищений коефіцієнт натрій / калій.
  • Іноді підвищений вміст кальцію в сироватці до 4,2 ммоль/л. Гіперкальціємія в таких випадках поєднується з гіперкальцієурією, спрагою, поліурією і гіпостенурією. Абсорбція кальцію в кишковику і його вихід з кісток збільшуються. Нормалізація кальцієвого обміну відбувається при адекватній замісній терапії.
  • Спостерігаються порушення функції нирок: знижується швидкість клубочкової фільтрації і ниркового кровотоку, підвищується рівень креатиніну в сироватці крові.
  • Порушення гормонального фону.

Примітки[ред.ред. код]

  1. de Herder, Wouter W.; van der Lely, Aart Jan (May 2003). «Addisonian crisis and relative adrenal failure». Reviews in Endocrine and Metabolic Disorders 4 (2). с. 143–7. doi:10.1023/A:1022938019091. PMID 12766542. 
  2. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.