Аделаїда (аеропорт)
34°56′42″ пн. ш. 138°31′50″ зх. д. / 34.94500° пн. ш. 138.53056° зх. д.
| Міжнародний аеропорт Аделаїда Adelaide Airport |
|||
|---|---|---|---|
|
|
|||
|
|
|||
| IATA: ADL – ICAO: YPAD | |||
| Загальні дані | |||
| Тип аеропорту | громадський | ||
| Власник | Уряд Австралії | ||
| Оператор | ТОВ "Аеропорт Аделаїда" | ||
| Обслуговує | Аделаїда, Південна Австралія,  Австралія |
||
| Розташування | Вест-Біч, Південна Австралія, Австралія |
||
| Висота над рівнем моря |
6 м / 20 фт | ||
| Веб-сайт | |||
| Злітно-посадкові смуги | |||
| Напрямок | Довжина | Тип поверхні | |
| фт | м | ||
| 05/23 | 10 171 | 3 100 | Асфальт |
| 12/30 | 5 420 | 1 652 | Асфальт |
| Статистика (2008/2009) | |||
| Пасажиропотік, чол. | 6 900 000 | ||
| «Record passenger numbers for Adelaide Airport despite downturn». Adelaide Airport Limited. Процитовано 2009-10-29.(англ.) | |||
Міжнародний аеропо́рт Аделаїда (англ. Adelaide Airport) — міжнародний аеропорт міста Аделаїда в Південній Австралії. Розташований в передмісті Уест-Біч приблизно за 8 км від центру міста. Хоча фактичним власником аеропорту є федеральний уряд, його оператор — незалежна структура ТОВ «Аеропорт Аделаїда» (AAL). Аеропорт займає четверте місце по внутрішньому і шосте місце з міжнародного пасажиропотоку в Австралії, обслуговуючи більше 5,8 мільйонів пасажирів на рік.[1]
Аеропорт відкрився 16 лютого 1955, як заміна застарілого аеропорту Перефілд. Споруди аеропорту були розташовані на території колишніх ринків і болотистих місцевостей Патавалонгі. Сьогодні пасажирські авіаперевезення здійснюються з суміщеного внутрішнього/міжнародного терміналу, відкритого у 2005 році.
Аеропорт є хобам для авіакомпаній: Квентес і Тігер Ейрвейс Австралія.
Зміст |
Історія [ред.]
Першим міським аеропортом був аеродром, збудований в 1921 році на території 24 гектара в передмісті Аделаїди Гендон. Цей невеликий аеродром дозволяв здійснювати поштове сполучення між Аделаїдою і Сіднеєм. Щоб задовольнити зростаючі потреби міста в авіаперевезеннях, у 1927 році був побудований аеропорт Перефілд. До 1947 року, аеропорт практично перестав справлятися з транспортними потребами міста, і влади вибрали місце для будівництва нового аеропорту в передмісті Уест-Торрентс (нині Уест-Біч). Почалося будівництво, і перші рейси новий аеропорт прийняв у 1954 році.
У прибудові до одного з великих ангарів був розташований пасажирський термінал, потім Федеральний уряд виділив кошти для будівництва тимчасової будівлі.[2] Регулярне міжнародне авіасполучення було організовано у 1982 році з будівництвом міжнародного терміналу. У 2005 році новий будинок загальною вартістю 260 мільйонів доларів США замінило і старий тимчасовий термінал внутрішніх ліній, і міжнародний термінал.
У жовтні 2006 року, новий будинок аеропорту було названо Столичним аеропортом року і отримало приз Австралійської авіаційної галузі в Кернсі.[3] У березні 2007 року, аеропорт Аделаїди зайняв друге місце в світовому рейтингу аеропортів Міжнародної ради аеропортів (МРА) у групі з пропускною здатністю 5-15 мільйонів пасажирів на рік.[4]
У липні 2007 року були оприлюднені плани розширення аеропорту, які включають знесення старої будівлі терміналу та будівництво нових телескопічних трапів.[5]
Будівля терміналу [ред.]
У 2005 році в аеропорту була проведена реконструкція, загальна вартість якої склала 260 мільйонів доларів США. Роботи проводила будівельна компанія Хенсен Юнкен. До проведення реконструкції стару будівлю аеропорту часто критикували за тісноту і недолік телескопічних трапів.
Було розроблено кілька пропозицій щодо доведення будівлі аеропорту до світового рівня. Остаточну пропозицію, було висунуто у 1997 році, яка передбачала будівництво великої будівлі терміналу, яка об'єднає і внутрішні і міжнародні рейси під одним дахом. Поєднання різних несприятливих факторів, основним з яких стало банкрутство авіакомпанії Енсетт Австралія, яка фінансувала значну частину проекту, призвело до того, що реалізація проекту реконструкції була відкладена до укладання нових угод у 2002 році.
Новий термінал відкрив 7 жовтня 2005 року прем'єр-міністр Австралії Джон Ґовард і прем'єр-міністр штату Південна Австралія Майк Ранн. Проте, незабаром управляюча аеропортом компанія ТОВ «Аеропорт Аделаїда» оголосила, що використовувати нову будівлю терміналу зможуть лише міжнародні перевізники через проблеми з паливно-заправними комплексами, а саме насосами і підземними трубами. Складності були викликані застосуванням анти-корозійноої речовини з внутрішньої сторони труб і насосів, а також з наявністю залишків будівельного сміття в трубах. Хоча заправка міжнародних і регіональних рейсів (з грудня 2005 року) здійснювалася безпосередньо з танкерів, брак місця і проблеми із забезпеченням безпеки унеможливили таку ж практику у відношенні до літаків, які виконують внутрішні рейси: вони продовжували використовувати старий термінал. Паливо-заправний комплекс аеропорту був врешті-решт очищений і всі рейси були переведені в новий термінал 17 лютого 2006 року.[6]
Довжина нового терміналу аеропорту становить приблизно 850 метрів, він здатний обслуговувати 27 літаків одночасно, в тому числі і Аеробус A380. Пропускна спроможність аеропорту становить 3 000 пасажирів на годину. У будівлі розташовані бізнес-зали авіакомпаній, термінал обладнаний 14 телескопічними трапами, має 42 спільних стійки реєстрації та 34 магазина. Безкоштовний бездротовий інтернет доступний в усьому будинку. Аеропорт Аделаїди став першим в Австралії, який запропонувала пасажирам таку послугу.[7]
Авіалінії та напрямки [ред.]
Вантажні перевезення [ред.]
| Авіалінії | Сполучення |
|---|---|
| Australian air Express | Мельбурн. |
| Singapore Airlines Cargo | Сінгапур, Мельбурн. |
| Toll Priority | Мельбурн. |
Примітки [ред.]
- ↑ «About Adelaide Airport». Adelaide Airport Limited.(англ.)
- ↑ «History: 1927-2005». Adelaide Airport Limited.(англ.)
- ↑ Adelaide Airport Rated No. 1 in Australia(англ.)
- ↑ Adelaide Airport Wins International Praise(англ.)
- ↑ «Adelaide Airport boost». News Limited.(англ.)
- ↑ «Passengers urged to be patient as new SA terminal opens». ABC News Online. 2006-02-17.(англ.)
- ↑ Denise Murray (2005-10-31). «Weaving wireless magic». CRN.(англ.)
