Адельчіз
| Адельчіз | |
|---|---|
 | |
| Народився |
740 невідомо |
| Помер |
788 невідомо |
| Країна | Лангобардське королівство |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | латина |
| Титул | принц і Patrikiosd |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Дезидерій[1] |
| Мати | Ansa, Queen of the Lombardsd[1] |
| Брати, сестри | Liutpergad, Adelpergad, Anselpergad, Desiderata of the Lombardsd[2] і Gerbergad |
Адельчіз або Адальгіз (†788), син останнього короля лангобардів Дезидерія, лангобардський принц. Після того як його батько в 774 був переможений королем франків Карлом Великим у битві за Павію Адельчіз утік до Візантії. Виношував наміри відвоювати престол за допомогою імператриці Ірини.
У 788 висадився з військом візантійців на чолі із логофетом стратіотиків Іоанном на берег Італії. Проте об'єднане військо франків і лангобардів на чолі з князем Беневентським Грімоальдом III, Вінігесом і герцогом Сполетським Гільдепрандом перемогло візантійців одразу після їх висадки на берег.
Адельчіз знову втік до Константинополя, де помер у 788.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — ISBN 978-2-9501509-3-6
|
