Аджарія
|
Аджарська Автономна Республіка |
|||||
|
|||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Батумі |
||||
| Офіційні мови | грузинська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | автономія | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 2 900 км² (163) | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2002 р. | 376 000 (93.4% — грузини) | ||||
| - Густота | 129/км² | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Домен інтернету | |||||
Аджа́рська автоно́мна респу́бліка, Аджарія, Аджара (груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა) — регіон у складі Грузії. Розташована на південному заході Грузії, на узбережжі Чорного моря
На півдні Аджарія межує з Туреччиною протягом 121 км.
Поділяється на 6 муніципалітетів.
Територія Аджарії за особливостями природних умов ділиться на дві частини — приморську і нагірну.
Приморська Аджарія відрізняється характерною для субтропічної зони високою середньорічною температурою (+14,5 градуса, при цьому температура найхолоднішого місяця зими — січня — складає +6,5 градусів), великою кількістю опадів (в середньому 2500 мм в рік) і сонячних днів.
В нагірній Аджарії вплив Чорного моря через гірські перешкоди послаблено, тому повітря тут відрізняється більшою сухістю. Середня висота гір — 2000—2500 м. Через Годердзський перевал (2025 м) проходить автомобільна дорога державного значення Батумі — Ахалціхе. В Хуло, на висоті 920 м над рівнем моря, середня температура в січні складає +1 градус, в липні +19 градусів.
[ред.] Історія
В грузинських та візантійських джерелах Аджарія згадується з 10 століття, ще раніше про неї згадується у вірменських (Мовсес Хоренаци та інші).
В 6-4 століттях до н.е. Аджарія складала частину західногрузинського царства Колхіди. В 4 столітті н.е. Аджарія входила до складу грузинської держави Лазіки. В 6 столітті як і вся Західна Грузія була місцем боротьби між Римом та Іраном. В 7 столітті її спустошили своїми набігами араби. В 9 столітті увійшла до складу Тао-Кларджеті. З кінця 10 століття булачастиною об’єднаної грузинської держави. На чолі її стояли правителі провінцій — ерістави. Пізніше приморські землі сучасної Аджарії входили до складу Гурійського мтаварства. В 11-13 століттях Аджарія сильно постраждала від набігів сельджуків та монголів. В другій половині 16 століття більша частина Аджарії була захоплена турками.
В результаті російсько-турецької війни за Берлінським трактатом 1878 року Батум, Карс і Ардаган перейшли до Російської імперії. З кінця 80-х років 19 століття в Батумі почала розвиватися промисловість, це був один з центрів торгівлі та промисловості російського Закавказзя. В 1898 році в місті налівулося більше десятка великих підприємств і біля 11 тисяч робітників, переважно в порту та на нафтових заводах. В 1897-1907 роках був збудований перший нафтопровід від Каспійського до чорного морів — Баку-Батум.
В квітні 1918 року турки захопили Батум , частину Гурії, Ахалцихе, Ардаган. З грудня 1918 року по липень 1920 Аджарія була окупована англійськими військами. 16 червня 1921 року була створена Аджарська АРСР в складі Грузинської РСР. В грудні 1922 року Аджарська АРСР в сладі Грузинської РСР увійшла до Закавказької РФСР.
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
|
|||||
|
|||||||||||||
|
|||||
