Адміністративно-територіальний устрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територіальний устрій країн світу

Адміністративно-територіа́льний у́стрій (державний устрій):

1) Спосіб територіальної організації держави, який характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами, виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними і місцевими органами влади.

2) Передбачена законами територіальна організація держави з метою забезпечення найбільш оптимального вирішення завдань та здійснення функцій суспільства і держави. Здійснюється, як правило, шляхом поділу території держави на частини — територіальні одиниці, які є просторовою основою для утворення та діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Зміст

[ред.] Адміністративно-територіальна одиниця

Адміністративно-територіальна одиниця — частина території країни, що має місцеву адміністрацію — управління

[ред.] Захід

[ред.] Світські

[ред.] Церковні

[ред.] Ісламський світ

[ред.] Універсальні

[ред.] За країною

[ред.] Україна Україна

В Україні є такі адміністрати́вно-територіальні одиниці:

[ред.] Японія Японія

[ред.] Джерела

  • Юридична енциклопедія: В 6 томах / Редколегія: Шемшученко Ю. С. (голова редколегії) та інші; Національна Академія наук України; Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України. — Київ: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998. — ISBN 966-7492-00-1. Том 6: Т-Я. — 2004. — 765 [3] с.: ілюстрації; карти. — ISBN 966-7492-06-0

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами