Адміністративно-територіальний устрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Територіальний устрій країн світу

[ред.] Поняття

Територіа́льний у́стрій (державний устрій) — 1) Спосіб територіальної організації держави, який характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами, виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними і місцевими органами влади.
2) Передбачена законами територіальна організація держави з метою забезпечення найбільш оптимального вірішення завдань та здійснення функцій суспільства і держави. Здійснюється, як правило, шляхом поділу території держави на частини — територіальні одиниці, які є просторовою основою для утворення та діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

[ред.] Літературні джерела

1. Юридична енциклопедія: В 6 томах / Редколегія: Шемшученко Ю.С. (голова редколегії) та інші; Національна Академія наук України; Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. — Київ: Видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана, 1998. — ISBN 966-7492-00-1.
Том 6: Т-Я. — 2004. — 765 [3] с.: ілюстрації; карти. — ISBN 966-7492-06-0.

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9