Адміністративний поділ В'єтнаму
В'єтнам має такі рівні адміністративного поділу:
- Провінції діляться на повіти (huyện), провінційні міста (центри провінцій; thành phố thuộc tỉnh) і міста повітового рівня (thị xã).
- Повіти поділяються на (сільські) громади (xã) і містечка общинного рівня (центри повітів; thị trấn).
- Громади складаються з одиниць самоврядування сільського рівня — селища, села (thôn) та інше. Цей рівень не є адміністративним.
Міста центрального підпорядкування діляться на сільські повіти (huyện) і міські райони (quận), які діляться на квартали (phường).
На 31 грудня 2010 року країна включає: 54 міста (провінційні міста плюс міста), 47 міських округів, 43 міста, 553 повіти, 1403 квартали, 624 містечка (повітові містечка), 9084 міські громади.[1]
Автономні райони[ред. | ред. код]
До возз'єднання В'єтнаму в 1978 році у Північному В'єтнамі була політика створення у зоні розселення національних меншин автономних районів. Існували три таких райони: В'єт-Бак, переважно населений тай, нунгами і яо; Тай-Мео, де переважали тхай і мяо; Лао-Хайен. Після об'єднання країни у 1978 році автономні райони «в інтересах прискорення побудови соціалізму» були ліквідовані[2][3].
Сучасний поділ[ред. | ред. код]
В'єтнам є країною, що динамічно розвивається, з постійним зростанням населення. Тому зміни в адміністративному поділі тривають. Наприклад, у 2008 році Ханой приєднав до себе прилеглу провінцію Хатей. Число міст також змінювалося останнім часом: на 31 грудня 2008 року було 47 міст[4], на 1 березня 2010 року вже 54, а на 2 листопада 2010 року — 63 міста.
Економічні райони В'єтнаму[ред. | ред. код]
Економічні райони В'єтнаму на 2009 рік.
| № | Економічний район | Скорочення | Головне місто | Кількість провінцій | Площа, км² |
Населення, осіб (2009) |
Щільність, осіб/км² |
| 1 | Гірський Центр (Центральне нагір'я) | ЗГ (Західні гори) | 4 | 44 869 | 3 920 651 | 87,38 | |
| 2 | ДРМ | 13 | 40 519 | 17 178 871 | 423,97 | ||
| 3 | Дельта Хонгхі (Дельта Червоної річки) | ДЧР | 8 | 12 909 | 16 408 574 | 1271,10 | |
| 4 | Північно-Східний | ПнС | 13 | 66 047 | 11 505 033 | 174,19 | |
| 5 | ПнЗ | 4 | 37 444 | 2 728 786 | 72,88 | ||
| 6 | Північний Приморський Центр | ПнЦУ (Північ центрального узбережжя) | 6 | 51 525 | 10 073 336 | 195,50 | |
| 7 | Південно-східний | ПдС | 9 | 44 545 | 16 945 752 | 380,42 | |
| 8 | Південний Приморський Центр | ПдЦУ (Південь центрального узбережжя) | 6 | 33 193 | 7 028 570 | 211,75 | |
| Всього | 63 | 331 051 | 85 789 573 | 259,14 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tong Cuc Thong Ke. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
- ↑ Основи Етнодемографія
- ↑ Yukti Mukdawijitra. Ethnicity and multilingualism: The case of ethnic Tai in the Vietnamese state. — ProQuest, 2007. — P. 240. — 459 p. — ISBN 0549383751.
- ↑ Tong Cuc Thong Ke. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 5 липня 2012.
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||