Адміралтейська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 59°56′09″ пн. ш. 30°18′53″ сх. д. / 59.9360972° пн. ш. 30.3147472° сх. д. / 59.9360972; 30.3147472

Адміралтейська
Фрунзенсько-Приморська лінія

Kirpichniy lane 1-4 SPB.jpg
Загальні дані
Тип колонно-стінова
Глибина закладення 84-86 [1] м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 28 грудня 2011
Архітектор(и) О. Костянтинов
Станція споруджена Метрострой
Виходи до Цегляний провулок, Мала Морська вулиця
Час відкриття 5:36
Час закриття 0:12
Код станції АМ
Фрунзенсько-Приморська лінія
Комендантський проспект
Старе Село
Хрестовський острів
Чкалівська
Спортивна
Адміралтейська
СЗГ до МПЛ
Садова
СЗГ до ПбЛ
Звенигородська
Обвідний канал
Волковська
Бухарестська
Міжнародна

Адміралтейська (рос. Адмиралтейская) — станція Фрунзенско-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями Спортивна і Садова. Була відкрита 28 грудня 2011 року.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 86 м)

Перспективи розвитку[ред.ред. код]

У майбутньому планується будівництво переходу на однойменну станцію Невсько-Василеострівної лінії.

Спочатку перехід передбачався з проміжного ескалаторного залу, проте згодом було прийнято рішення виконати його аналогічно станції «Комендантський проспект»: з північного торця станції будуть починатися сходи і три проходи над коліями. До відкриття другої «Адміралтейської» проходу до сходів не буде, за панно знаходиться лише блок службових приміщень .

Вестибюль[ред.ред. код]

Наземний вестибюль вбудовано в будівлю, розташовану на розі Кирпичного провулка і Малої Морської вулиці. Цей будинок було побудовано на початку XIX століття. У 1913 році будівлю було надбудовано за проектом архітектора Н. Н. Верьовкіна. Під час Великої Вітчизняної війни в кутову частину будинку потрапила бомба, і в 1947 році архітектори Б. Р. Рубаненко та І. І. Фомін його істотно перебудували, створивши сталінський портал, звернений до Невського проспекту. Це була перша будівля, відновлена в Ленінграді після війни. Проте, незважаючи на це, у червні-серпні 2009 року будівлю знесли, знявши з фасаду елементи декору для подальшого відтворення.

На середину 2010-х будівля відновлена, вестибюль станції розташовано на першому поверсі і є овальною в плані спорудою, інтер'єр якої виконано відповідно до архітектурної концепції підземного залу. Стіни оздоблені мармуром «газган». На бані склепіння вестибюля, що опирається на ряд масивних чорних колон з каннелюрами, розташована «троянда вітрів», яка орієнтує пасажирів по сторонах світу. Над ескалаторами розташовано мозаїчне панно «Адміралтейство».

Вихід у місто на Малу Морську вулицю і Кирпичний провулок, до Невського проспекту.

Оздоблення[ред.ред. код]

Архітектурна концепція станції — становлення російського флоту в епоху Петра Великого. Автором була обрана ідея ордерної архітектури, що найгармонійніше поєднується з історичним центром Петербурга. Були розроблені тематичні прив'язки станційного інтер'єру до Адміралтейства, його історії. Створювався ряд образів і мотивів, які так чи інакше відповідають даній тематики.

Підлога вимощена сірим Мансуровським гранітом, а також червоним гранітом з родовища Кашина гора з трьома інкрустаціями троянд вітрів в облямівці золотистих флотських шевронів, виконаних з граніту охристого відтінку. Колійні стіни оздоблені блакитно-сірим мармуром, що нагадує колір Балтійського моря. Технологічні двері на колійних стінах прикрашені оригінальними гратами з зображенням якоря. Аркада станції оздоблена мармуром «газган» кремово-золотистих відтінків. Арки доповнюють чорні напівколони, відлиті з алюмінієвого сплаву, з цоколями і капітелями з полірованої латуні. Простінки між колонами прикрашені горельєфами російських адміралів і флотоводців: П. ​​С. Нахімова, Ф. Ф. Ушакова, С. О. Макарова, І. К. Григоровича, Ф. Ф. Беллінсгаузена і Ф. М. Апраксина. Для повного розкриття теми морського флоту в північному торці платформи знаходиться панно зі смальти «Заснування Адміралтейства». Картина наповнена пороховим димом, гарматами, вітрилами, прапорами. Тут детально зображені перші кораблі російського флоту — кожен з них має історичний прототип, інформація про які була взята з архівних гравюр. Центр сюжету, що притягає погляд, є сам імператор — він підноситься над своїми соратниками, над фрегатами і гаратами, над пасажирами метро . Його велетенська фігура — головний акцент картини, вона тримає художню вертикаль всієї станції. Панорамне зображення лівого берега Неви, де ведеться будівництво Адміралтейства, покликане нагадати про народження Північної столиці і російського військового флоту. Вид з боку колишнього палацу Петра II, а нині будівлі університету, залишився практично незмінним: ті ж архітектурні об'єми і висоти, ті ж сталеві води Неви і низьке північне небо. Колірна гамма мозаїчного панно відповідає стриманим і холодним фарбам Санкт-Петербурга.

Торець пішохідного коридору між великим і малим похилими ходами прикрашений мозаїчним панно «Нева», а в просторі над станційним затвором в центрі коридору встановлено мозаїчне панно «Нептун».

Історія[ред.ред. код]

Ділянка через станцію була запущена ще в 1997 році, але як повноцінна станція запрацювала в 2011 році. Більше 10 років стояло питання над тим, де повинен знаходитися вестибюль станції. У результаті було вирішено знести будівлю на розі Цегляного провулку та Малої Морської вулиці. Фасад вестибюлю повністю повторить архітектуру знесеної будівлі.

Хронологія будівництва[ред.ред. код]

  • Вересень 1997 - станція не здана в експлуатацію, поїзди проїжджають її транзитом. Простір між колонами заварений металевими листами.
  • Січень 2005 - ніякі роботи не проводяться, виконується лише підтримка конструкції у безпечному стані.
  • Серпень 2005 - перші роботи на станції, увімкнено освітлення.
  • Березень 2006 - роботи в центральному залі: облаштування підплатформенних приміщень.
  • Початок 2007 року - заливка фундаменту.
  • Початок 2008 року - оздоблювальні роботи.
  • Червень 2009 - знесення будівлі під вестибюль станції.
  • Кінець 2010 року - початок прокладання ескалаторного тунелю.
  • 2011 рік — будівництво вестибюлю станції.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]