Адокса мускусна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адокса мускусна
Kwiat 001pl.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Адоксові (Adoxaceae)
Рід: Адокса (Adoxa)
Вид: Адокса мускусна
Біноміальна назва
Adoxa moschatellina
L.
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 35347
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4207
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Adoxa moschatellina

Адокса мускусна (Adoxa moschatellina) — багаторічна рослина з роду Адокса родини адоксових. Народна назва: пижмачка.

Етимологія[ред.ред. код]

При цвітінні адокса видає слабкий мускусний запах, обумовлений присутністю ірідоїдних глюкозидів в квітках. Звідси походить видовий епітет — адокса мускусна. Назва «адокса» в перекладі з грецької означає «безславний» і вибрано К. Ліннеєм через дрібні, зеленуваті, малопомітні і швидко відцвітаючі квітки.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Адокса — невелика (заввишки 5 −15 см) багаторічна трав'яниста рослина з коротким білим кореневищем, з кількома двічі-трійчастим прикореневим і двома супротивним трійчастим стебловими листям. Квітки зібрані по п'ять у верхівкових голівках і відрізняються в залежності від положення квітки: верхівкова квітка зазвичай 4-членна, актиноморфна, з двороздільною чашечкою, бічні квітки зазвичай 5-членні (іноді 4 — або б-членні), злегка зигоморфні і мають 3-роздільну чашечку. Тичинок 4, 5 або 6; вони прикріплені до вінцю і чергуються з його лопатями; тичинки розщеплені до основи надвоє, в результаті чого кожна половинка несе лише пів пиляка. Гінецей з 3-5 плодолистків з вільними стовпчиками і головчатими рильцями. Зав'язь напівнижня, 3 — 5-гніздова, з 1 насінням в кожному гнізді. Плід — синкарпна кістянка. Цвіте адокса одна з перших навесні — у квітні — травні, зазвичай, ще до повного розпускання листя на деревах. Плоди дозрівають у червні. Насіння з маленьким зародком, розташованим у верхівки рясного ендосперму.

Суцвіття Адокси мускусної

Нектарний диск, що знаходиться в основі тичинок, легко доступний маленьким коротко-хоботковим комахам, а після дощу, що прибиває квіти до землі, — також мухам, мурашкам і дрібним равликам. Збираючи нектар і пилок і стикаючись по черзі то з пиляками, то з приймочками, вони таким чином здійснюють запилення. При відсутності відвідувань комах, спочатку прямостоячі тичинки подовжуються і згинаються до рильця, в результаті чого відбувається самозапилення. Проте як перехресне, так і самозапилення не завжди приводить до утворення плодів і дуже часто, особливо в сухих місцях, адокса розмножується тільки вегетативно кореневищем. Якщо все-таки плоди дозрівають, то до цього часу стебло слабшає, дугоподібно згинається, у верхній частині спірально закручується навколо своєї осі і плоди опиняються біля поверхні землі або води. Соковита м'якоть костянок привертає риб; також охоче плоди поїдаються птахами, проте, оскільки вони дозрівають на початку літа, під час гніздування птахів, то не розселяються на великі відстані.

Екологія[ред.ред. код]

Євразійсько-південноамериканський вид. Росте в помірних областях північної півкулі — в горах до альпійського поясу, на півночі — до арктичних областей і характерна для широколистяних і змішаних лісів, де вона зустрічається вздовж струмків і канав.

Використання[ред.ред. код]

В народній медицині вживали, зібране восени коріння як ранозагоюючий та антисептичний засіб. Їх водяним настоєм обмивали гнійні рани.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]