Адольф Андерсен

Адольф Андерсен Karl Ernst Adolf Anderssen
Народився	6 липня 1818(1818-07-06) Бреслау, Німеччина (зараз Вроцлав, Польща)
Помер	13 березня 1879(1879-03-13) (60 років) там же
Відомий	шахіст

Адо́льф А́ндерсен (нім. Karl Ernst Adolf Anderssen; * 6 липня 1818, Бреслау (нині Вроцлав) — † 13 березня 1879, там же) — німецький шахіст, провідний шахіст Європи 1850—1860-х років, майстер комбінаційної гри.

Вивчав філософію і граматику, потім все життя викладав в гімназії в своєму рідному місті.

Андерсен не користувався популярністю в шахових колах до 1851 року, коли несподівано завоював перше місце в Лондоні на Першому міжнародному турнірі, з якого почалася сучасна шахова ера. Завдяки своїм успіхам був визнаний найсильнішим шахістом свого часу, проте в 1858 програв принциповий матч з Морфі у Парижі, що істотно похитнуло його шаховий авторитет. Але після того, як Морфі зійшов з сцени Андерсен відновив репутацію найсильнішого шахіста у світі, отримавши перемогу на сильному турнірі в Лондоні (1862). У 1866 програв важкий матч Стейніцу з рахунком 6:8 (без урахування нічиєї), фактично передавши тому неофіційне звання чемпіона світу.

Проте в 1870 на турнірі в Баден-Бадені Андерсен зайняв перше місце, випередивши Стейніца, який виявився тільки другим.

Партії Андерсена з Кізерицьким (Лондон, 1851) і Дюфренем (Берлін, 1852) увійшли до історії під епітетами «безсмертна» і «вічнозелена» — настільки сильно сучасників уразила комбінаційна майстерність Андерсена. Проте згодом при ретельнішому вивченні стало ясно, що комбінації стали можливі завдяки грубим помилкам суперників і що у разі кращої гри суперники Андерсена навіть могли отримати над ним перемогу. Втім, не зважаючи на досить слабу (унаслідок романтичної пристрасті Андерсена до атаки) гру, Андерсен в цих і інших партіях продемонстрував виключно глибоке комбінаційне бачення. В кінці життя Андерсен прийшов до розуміння деяких принципів позиційної гри (наприклад, партія з Паульсеном у Відні, 1873).