Адольф Бутенандт
| Адольф Бутенандт | |
| нім. Adolf Friedrich Johann Butenandt | |
| Народився | 24 березня 1903 року Лєе (зараз частина міста Бремергафен), Німецька імперія |
|---|---|
| Помер | 18 січня 1995 Мюнхен, Німеччина |
| Місце проживання |  Німеччина |
| Громадянство | Німеччина |
| Національність | Німеччина |
| Галузь наукових інтересів | біохімія |
| Заклад | Товариство кайзера Вільгельма |
| Alma mater | Марбурзький університет Геттінгенський університет |
| Науковий керівник | Адольф Отто Рейнгольд Віндаус |
| Нагороди |
 |
Адольф Фрідріх Йоганн Бутенандт (нім. Adolf Friedrich Johann Butenandt, 24 березня 1903, Лєе (зараз частина міста Бремергафен), Німеччина — 18 січня 1995, Мюнхен, Німеччина) — німецький біохімік та член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.[1] Йому було присуджено «за роботи з статевих гормонів» Нобелівську премію з хімії в 1939 році спільно з швейцарським хіміком Леопольдом Ружикою, якому було присуджено премію «за роботи з поліметиленів і вищих терпенів». Спочатку він відмовився від цієї нагороди згідно з політикою тодішнього уряду, але прийняв її в 1949 році після Другої світової війни.[1]
[ред.] Біографія
Адольф Бутенандт народився в Лєе (зараз частина міста Бремергафен) в сім'ї гамбурзького бізнесмена Отто Бутенандта. Шкільне навчання пройшло в Бременгафені. Хімію Адольф вивчав під керівництвом лауреата Нобелівської премії з хімії Адольфа Віндауса в Марбурзькому та в Геттінгенському університетах. В останньому отримав PhD ступінь в 1927 році, тема дисертації: «Про хімічну будову ротенону, фізіологічно активної складової частини Derris elliptica» (нім. Über die chemische Konstitution des Rotenons, des physiologisch wirksamen Bestandteils der Derris elliptica).[2]
Адольф Віндаус та Вальтер Шеллер (з фармацевтичної компанії Schering) порадили йому працювати над гормонами екстрагованих з яєчників. Це дослідження привело до відкриття естрону та інших жіночих статевих гормонів, що були виділенні з декількох тисяч літрів сечі.[3][4] За це відкриття Адольфу Бутенандту і була присуджена Нобелівська премія з хімії в 1939 році спільно з Леопольдом Ружичкою, котрий займався дослідженням чоловічих статевих гормонів.
Адольф був одружений на Еріці Цігнер в 1931 році. В них було сім дітей. Сім'я проживала в Мюнхені.[2]
Адольф Бутенандт помер 18 січня 1995 року у віці 91 рік.[2]
[ред.] Примітки
| У Вікіпедії є портал |
- ↑ а б "Наука в Третьому Рейху", Margit Szöllösi-Janze. Berg Publishers, 2001. ISBN 1-85973-421-9, 9781859734216. Процитовано 16 березня 2010 року.
- ↑ а б в «Нобелівська премія з хімії 1939. Адольф Бутенандт. Біографія» (англ.). Nobel Lectures, Chemistry 1922-1941, Elsevier Publishing Company, Amsterdam, 1966. Nobelprize.org. http://nobelprize.org/nobel_prizes/chemistry/laureates/1939/butenandt.html. Процитовано 2 серпня 2010 року.
- ↑ A. Butenandt. Über „Progynon“ ein krystallisiertes weibliches Sexualhormon// Naturwissenschaften. — 17. — (1929) (45): 78–92. DOI:10.1007/BF01506919.(нім.)
- ↑ A. Butenandt. Über die chemische Untersuchung der Sexualhormone// Zeitschrift für Angewandte Chemie. — 44. — (1931) (46): 905–98. DOI:10.1002/ange.19310444602.(нім.)
[ред.] Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии (Энциклопедия), Пер. с англ. Т. 1 (рос.). — С. 740. — Москва : Прогресс, 1992. ISBN 5010025396.
- Нобелівська премія з хімії 1939. Адольф Бутенандт. Біографія(англ.)
|
|||||||||||||||||
