Адольф Мінасевич
| Адольф Мінасевич | |
|---|---|
| Народження | 1846 |
| Смерть | 1894 |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
Адольф Мінасевич (пол. Adolf Minasiewicz; 1846 — 1894) — архітектор.
Походив із родини львівських вірмен. Закінчив Львівську політехніку. Працював у Львові в останній третині XIX століття. Від 1879 року мешкав на вулиці Зигмунтовській, 9 (нині — вулиця Гоголя).[1] За інформацією, поданій у адресній книзі за 1883 рік, Адольф Мінасевич мешкав на вулиці Сакраменток, 2 (нинішній вул. Туган-Барановського).[2]
Роботи[ред. | ред. код]
- Проєкт гімназії у Бродах. На конкурсі 1879 року серед одинадцяти проектів визнаний одним із двох найкращих (другий належав спілці Долинського і Бауера). На засіданні 28 лютого 1880 року міська рада Бродів остаточно обрала до реалізації проект Мінасевича.[3]
- Перша фаза реконструкції костелу монастиря сакраменток у Львові у 1884—1887 роках. Проєкт ймовірно був створений ще 1881 року.[4] Здійснено добудову необарокової вежі, заміну даху, можливо також перебудовано склепіння.[5]
- Ще однією роботою Мінасевича був палац графа Вацлава Баворовського у селі Сороцькому (нині — Теребовлянського району)[6] (1884, скульптурне оздоблення Петра Гарасимовича).[7]
- 1888 року збудовано корпус Сільськогосподарської академії в Дублянах під Львовом (співавтор Людвік Рамулт).[8]
- 1894 року за проєктом Мінасевича виконано конструкції трибун гімнастичного павільйону на Загальній крайовій виставці.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gazeta Narodowa. — 10 września 1879. — № 208. — S. 4.
- ↑ Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.]. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — S. 10. (пол.)
- ↑ Ogłoszenie // Gazeta Narodowa. — 4 marca 1880. — № 52. — S. 4.
- ↑ Ostrowski J. Kościół p. w. Zaślubin Najśw. Panny Marii i Św. Józefa oraz klasztor PP. Sakramentek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 384—385, 396. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
- ↑ Smirnow J. Kościół panien sakramentek pw. Zaślubin Najświętszej Panny Marii i św. Józefa (część II) // Kurier Galicyjski. — 28 listopada — 18 grudnia 2014. — № 22 (218). — S. 24.
- ↑ Czasopismo Techniczne. — № 1. — 1884. — S. 11.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 163. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Бальдвін-Рамулт Людвіґ // Енциклопедія сучасної України. — К : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2003. — Т. 2. — С. 180. — ISBN 966-02-2681-0.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 484. — ISBN 83-88372-29-7.
Джерела[ред. | ред. код]
- Smirnow J. Kościół panien sakramentek pw. Zaślubin Najświętszej Panny Marii i św. Józefa (część II) // Kurier Galicyjski. — 28 listopada — 18 grudnia 2014. — № 22 (218). — S. 24.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |