Адорно Теодор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Макс Хоркхаймер (попереду ліворуч), Теодор Адорно (попереду праворуч), и Юрґен Габермас позади праворуч, у 1965 році у Гейдельбергу.

Теодо́р Лю́двіг Візенгрундт Адо́рно (нім. Theodor Ludwig Wiesengrund Adorno; 11 вересня 1903, Франкфурт-на-Майні — 6 серпня 1969, Вісп, Швейцарія) — один з найвідоміших філософів Німеччини XX ст, соціолог ліворадикальної орієнтації.

Його філософськи погляди склалися на перетині аргументів неогегелянства, авангардистської критики культури, концептуального несприйняття технократичної раціональності та тоталітарного мислення. Представник Франкфуртської критичної школи. Займався музикознавством.

Як філософ своєю головною працею Адорно вважав «Негативну діалектику». Філософія історії представлена в цій праці як методологія загального заперечення, діалектика — як деструкція всього даного.

Нова хвиля популярності ідей Адорно пов’язана із зростанням впливу радикальної антиглобалістичної опозиції.

[ред.] Послідовники

• Герберт Маркузе
• Еріх Фромм
• Юрген Хабермас
• Семюель Беккет

[ред.] Література

ВікіЦитати містять висловлювання, автором яких є:
Адорно Теодор

• Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. І доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986
• Адорно, Т. В. Проблемы философии морали / Пер. с нем. М. Л. Хорькова. — М.: Республика, 2000. — 239 с. — (Б-ка этической мысли).
• Беньямин В., Адорно Т. Из переписки с Теодором В. Адорно // Беньямин В. Франц Кафка = Franz Kafka / Пер. М. Рудницкого. — М.: Ad Marginem, 2000. — 320 с. — (Философия по краям.) ISBN 5-93321-015-3