Адріанова-Перетц Варвара Павлівна

Адріанова-Перетц Варвара Павлівна
рос. Адрианова-Перетц Варвара Павловна
Варвара Адріанова-Перетц
Народився	30 квітня (12 травня) 1888(1888-05-12) Ніжин, нині Чернігівської області, Україна
Помер	6 червня 1972(1972-06-06) (84 роки) Ленінград, нині Санкт-Петербург
Галузь наукових інтересів	літературознавство, театрознавство, мовознавство, текстологія, бібліографія
Заклад	АН УРСР, Інститут російської літератури АН СРСР
Науковий ступінь	доктор філологічних наук

Варва́ра Па́влівна Адріа́нова-Пе́ретц (30 квітня (12 травня) 1888(18880512), Ніжин Чернігівської губернії, нині Чернігівської області — 6 червня 1972, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і український літературознавець, фольклорист, театрознавець, мовознавець, тексто­лог, бібліограф. Дружина Володимира Перетца.

Доктор філологічних наук (1935). Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (з 1926). Член-кореспондент АН СРСР (з 1943). Дослідниця стародавніх російської та української літератур, фольклору. Відомі наукові праці з історії демократичної сатири 17 століття, російського і українського шкільного театру, драми.

Біографічні відомості

Народилася в сім'ї вчителя — викладача стародавніх мов Ніжинського історико-філологічного інституту.

1910 закінчила Вищі жіночі курси в Києві. Викладала в жіночих гімназіях Києва та Петрограда, в радянських вузах.

З 1934 працювала в Інституті російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), 1947—1951 — завідувач сектора давньоруської літератури.

Дослідницька робота

Досліджувала українську літературу 16—18 ст., українсько-російській літературні, мовні, культурні взаємини, українську паломницьку літературу, український театр 16—18 ст. та шкільні драми 17—18 ст. тощо.

Аналізувала па­м'ятки давнього письменства, їхню мову, здійснювала текстологічну роботу (статті російською мо­вою „Фразеологія і лексика «Слова о полку Ігоревім»“, 1966; „«Слово о полку Ігоревім» і пам'ятки російської літератури XI—XIII ст.“, 1968), вивчала мову, стиль, символіку українського фольклору («Полтавські прислів'я в записах 1850-х років», 1927; «Казки про лисицю-сповідницю», 1932), народну етимологію („Стара українська етимологія слова «горілка»“, 1928).

Адріанова-Перетц, як і Павло Житецький та Володимир Перетц, стверджувала, що саме давньоукраїнські пародійні та сатирично-гумористичні твори перекидали місток до нової української літератури та літературної мови на народнорозмовній основі.

Автор бібліографічних праць про «Слово о полку Ігоревім» та ін. Під її керівництвом підготовлено три академічні курси історії російської літератури, за її редакцією видано ряд пам'я­ток, збірників билин. Адріанова-Перетц була ініціатором ви­дання та першим редактором «Трудов отдела древнерусской литературы».

Праці

• Сцена та костюм в українському театрі XVII—XVIII вв. «Україна», 1925, № 3;
• «До історії пародії на Україні в XVIII віці» (1928)
• «Слово о полку Ігоревім» і «Задонщина». «Радянське літературознавство», 1947, № 7—8;
• Русская демократическая сатира XVII ст. М.—Л., 1954;
• З історії сатирично-гумористичної рукописної української літератури. «Радянське літературознавство», 1957, № 4.
• Древнерусская литература и фольклор. Л., 1974.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Мишанич О. В. Адріанова-Перетц Варвара Павлівна // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 197—198.
• Є. С. Регушевський. Адріанова-Перетц Варвара Павлівна // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9
• «Труды отдела древнерусской литературы», т. 14. М—Л., 1958.
• Варвара Павловна Адрианова-Перетц. M., 1963;
• Крекотень В. Визначна дослідниця письменства і фольклору. «Народна творчість та етнографія», 1972, № 5;
• Махновець Л. Є. Пам'яті В. П. Адріанової-Перетц. «Радянське літературознавство», 1972, № 7.