Адріанова-Перетц Варвара Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адріанова-Перетц Варвара Павлівна
рос. Адрианова-Перетц Варвара Павловна
Адріанова-Перетц.jpg
Варвара Адріанова-Перетц
Народився 30 квітня (12 травня) 1888(1888-05-12)
Ніжин, нині Чернігівської області, Україна
Помер 6 червня 1972(1972-06-06) (84 роки)
Ленінград, нині Санкт-Петербург
Галузь наукових інтересів літературознавство, театрознавство, мовознавство, текстологія, бібліографія
Заклад АН УРСР, Інститут російської літератури АН СРСР
Науковий ступінь доктор філологічних наук

Варва́ра Па́влівна Адріа́нова-Пе́ретц (30 квітня (12 травня) 1888(18880512), Ніжин Чернігівської губернії, нині Чернігівської області — 6 червня 1972, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і український літературознавець, фольклорист, театрознавець, мовознавець, тексто­лог, бібліограф. Дружина Володимира Перетца.

Доктор філологічних наук (1935). Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (з 1926). Член-кореспондент АН СРСР (з 1943). Дослідниця стародавніх російської та української літератур, фольклору. Відомі наукові праці з історії демократичної сатири 17 століття, російського і українського шкільного театру, драми.

Зміст

Біографічні відомості [ред.]

Народилася в сім'ї вчителя — викладача стародавніх мов Ніжинського історико-філологічного інституту.

1910 закінчила Вищі жіночі курси в Києві. Викладала в жіночих гімназіях Києва та Петрограда, в радянських вузах.

З 1934 працювала в Інституті російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), 19471951 — завідувач сектора давньоруської літератури.

Дослідницька робота [ред.]

Досліджувала українську літературу 16—18 ст., українсько-російській літературні, мовні, культурні взаємини, українську паломницьку літературу, український театр 16—18 ст. та шкільні драми 17—18 ст. тощо.

Аналізувала па­м'ятки давнього письменства, їхню мову, здійснювала текстологічну роботу (статті російською мо­вою „Фразеологія і лексика «Слова о полку Ігоревім»“, 1966; „«Слово о полку Ігоревім» і пам'ятки російської літератури XI—XIII ст.“, 1968), вивчала мову, стиль, символіку українського фольклору («Полтавські прислів'я в записах 1850-х років», 1927; «Казки про лисицю-сповідницю», 1932), народну етимологію („Стара українська етимологія слова «горілка»“, 1928).

Адріанова-Перетц, як і Павло Житецький та Володимир Перетц, стверджувала, що саме давньоукраїнські пародійні та сатирично-гумористичні твори перекидали місток до нової української літератури та літературної мови на народнорозмовній основі.

Автор бібліографічних праць про «Слово о полку Ігоревім» та ін. Під її керівництвом підготовлено три академічні курси історії російської літератури, за її редакцією видано ряд пам'я­ток, збірників билин. Адріанова-Перетц була ініціатором ви­дання та першим редактором «Трудов отдела древнерусской литературы».

Праці [ред.]

Література [ред.]