Адріанопольська битва

Адріанопольська битва (9 серпня 378 року) — битва армії римського імператора Валента з вестготами та остготами під Адріанополем. Римлян була вщент розбито — загинула майже вся армія та сам імператор.

Передумови та хід битви

Хоч на з’єднання з Валентом йшли війська на чолі з його племінником однак він вирішив не чекати їх, а виступив проти ворога з тим військом яке мав. Під час одного з переходів військо вийшло якраз на зустріч готам. Готська кіннота якраз була відсутня, тож готи сховалися в таборі оточеному возами. Імператор не хотів аби його військо змучене маршем з ходу вступало в бій однак солдати побачивши ворога почали закликати його розпочати наступ, а передові загони без наказу кинулися на штурм табору. Валент змушений був відправити їм на допомогу усе військо. Однак штурм був невдалий і атаку було відбито в цей час повернулася готська кіннота.

Переправившись через Дунай на територію Східно-римської імперії остготські князі Алатей та Сафракс приєдналися до повстання Фрітігерна і разом з ним брали участь в битві при Адріанополі. Тоді кіннота Алатея і Сафрака вдалим маневром вирішила результат цієї битви на користь готів.

Змучені довгим переходом та невдалим штурмом римляни опинилися між ворожим табором та кіннотою. Внаслідок бою римську армію було повністю розгромлено, а сам імператор Валент загинув у бою.

Наслідки

Адріанопольска битва відбулася в той момент коли в цілому римській імперії вдалося подолати попередню кризу та реформувати військо. Нищівна поразка в такий момент перервала процес поступового одужання імперії і знову занурила її в хаос.

Джерела

• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961