Адріан ван Маанен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адріан ван Маанен (Adriaan van Maanen; 31 березня 188426 січня 1946) — нідерландсько-американський астроном, член Амстердамської АН.

Родився в місті Снеєк (Нідерланди). У 1906 закінчив Утрехтський університет. У 1908-1910 працював в Гронінгенському університеті під керівництвом Я.К.Каптейна. З 1911 працював в США: спочатку протягом року в Єркській обсерваторії, потім в обсерваторії Маунт-Вілсон.

Основні наукові роботи присвячені визначенню паралаксів і власних рухів зірок і туманностей. Вперше широко використовував великі рефлектори (60- і 100-дюймові рефлектори обсерваторії Маунт-Вілсон) для точних астрометричних вимірювань. Визначив паралакси понад 500 зірок; відкрив багато близьких зірок низької світимості, зокрема один з перших білих карликів (зірка ван Маанена). Вимірював власні рухи планетарних туманностей, слабких зірок в 42 вибраних майданчиках Каптейна, поблизу зірки α Тільця і в туманності Оріона, а також в околицях 223 яскравих зірок з великими власними рухами. Виявив понад 220 слабких зірок, що володіють великими власними рухами; за власними рухах виділив зірки, що належать до системи Оріона, скупчення Плеяди і до подвійного скупчення в Персеї. З метою виявлення і вимірювання величини загального магнітного поля Сонця виконав велике число вимірювань відносних зрушень ліній в спектрі Сонця за спектрограмами, знятих через спеціальне поляризаційне пристосування.

Член низкинаукових товариств.

Посилання[ред.ред. код]