Адріан (римський імператор)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пу́блій Е́лій Трая́н Адріа́н (Publius Aelius Traianus Hadrianus) (76 — †138) — Римський імператор з 117 династії Антонінів. Народився в Іспанії, виріс при дворі свого родича імператора Траяна, спадкоємцем якого став (всиновлений в 117 році).
Пройшов добру військову школу в рейнських та дунайських легіонах. В 107-108 роках намісник Нижньої Панонії, з 114 року Сирії де і був проголошений легіонами імператором, визнаний сенатом у 118 році.
Для його правлінняхарактерна подальша централізація державних установ. На чолі імператорських канцелярій замість відпущеників стали вершники, була ліквідована система відкупів податків, заснована державна пошта, виданий «Постійний едикт» (лат. Edictum perpetuum) про використання юридичних норм римської громади до племен та народів, що увійшли до складу Римської імперії, розширена система аліментації, введені куратори в провінціях, почастішали випадки наділення провінціалів правами римського громадянства і т.д. Більшу частину правління Адріан проводив в поїздках контролюючи провінційне управління та інспектуючи війська.
Не маючи змоги провадити завойовницьку політику, зміцнював імператорську владу, укріплював кордони Римської імперії. Відмовився від завоювань Траяна в Месопотамії, але зберіг завойовані ним Дакію (стала провінцією) та Аравію, вів оборонну політику, до якої можна віднести будівництво стіни, так званого Адріанового валу, в Британії. Повернув Парфії землі, завойовані імператором Траяном; Вірменію з провінції перетворив на васальне царство; придушив повстання Бар-Кохби в Іудеї.
Адріан займався мистецтвом і літературою.
Похований у мавзолеї в Римі (сучасний замок святого Ангела).
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

