Аеродинамічна якість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поляра першого роду (зелений колір) демонструє залежність коефіцієнтів лобового спротиву і підіймальної сили від кута атаки. Дотична (синій колір) показує точку поляри, яка відповідає максимальній аеродинамічній якості.

Аеродинамічна якість — відношення підіймальної сили до аеродинамічного опору, один з основних аеродинамічних параметрів літального апарату. Покращення аеродинамічної якості є однією з основних задач аеродинаміки.

На практиці величину обчислюють для певного діапазону швидкостей, а отримані дані представляють у вигляді графіка.

Аеродинамічна якість деяких літальних апаратів і птахів[ред.ред. код]

Країна Перший
політ
ЛА k Режим
польоту
Тип
Росія Росія 1966 «Союз» 0,25—0,3 політ в атмосфері Спускальний апарат
США США 1968 «Аполлон» 0,368 політ в атмосфері Спускальний апарат
СРСР СРСР 1988 «Буран» 1,3[1] на гіперзвуці Багаторазовий космічний ЛА
Горобець 4 Пташка сімейства горобиних
США США 1981 Спейс Шаттл 4,5 посадка Багаторазовий космічний ЛА
СРСР СРСР 1988 «Буран» 5,6[1] на дозвуковому режимі Багаторазовий космічний ЛА
Росія Росія 1970 Су-24 9,5[2] макс.,М<1 Фронтовий бомбардувальник зі змінною стріловидністю крила
Срібляста чайка 10 Морська пташка сімейства чайкових
СРСР СРСР 1947 Ан-2 10[3] макс. Біплан загального призначення
СРСР СРСР 1977 МіГ-29 10,4[4] макс., М=0,75 Багатоцільовий винищувач 4 покоління
США США 1983 Боїнг 767—233 (Планер Гімлі) ~12 планерування Широкофюзеляжний пасажирський літак
СРСР СРСР 1975 Як-42 15[5] макс. (при малих М) Регіональний пасажирський літак
Україна Україна 2003 Aeros Combat L 16,7 макс. Безмачтовий дельтаплан
Альбатрос 20 Морська пташка
США США 1984 Рутан Ейркрафт Вояджер 27[6] макс. Експериментальний літак для рекордних польотів
США США 2005 Вьорджин Атлантік Глобал Флаєр 37[6] макс. Експериментальний літак для рекордних польотів
Німеччина Німеччина 1993 Schleicher ASH 26 50 макс. (при 85 км/г) серійний планер.
Німеччина Німеччина 2005 Schleicher ASG 29-18m 52 макс. серійний планер.
Німеччина Німеччина 1986 Schleicher ASH 25 57 макс. Двомісний серійний планер.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Аэродинамическая компоновка ОК Буран.
  2. Практическая аэродинамика самолёта Су-24. — М.: ВВИА им. Жуковского. — 318 с. — (Учбовий посібник).
  3. Шифрин М. Н. Практическая аэродинамика самолёта Ан-2. — 2-е издание, переработанное. — М.: «Транспорт», 1972. — 200 с. — 16000 прим.
  4. Практическая аэродинамика самолёта МиГ-29. — М.: ВВИА им. Жуковского. — 316 с. — (Учебное пособие).
  5. В.П. Бехтир Практическая аэродинамика самолёта Як-42. — М.: «Транспорт», 1989. — 190 с. — ISBN 5-277-00510-2.
  6. а б David Noland {{{Заголовок}}}. — Popular Mechanics. — Feb. 2005.

Джерела[ред.ред. код]