Аеростат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Повітряна куля (сферичний вільний аеростат) в польоті. Англія, 2004 рік.

Аеростат (грец. — повітря і грец. — стоячий, нерухомий) — літальний апарат, легший за повітря. Підйомна сила створюється легшим за повітря газом (водень, гелій, світильний газ), що міститься в оболонці аеростата.

Аеростат - вид літальних апаратів політ якого, повністю або частково, обумовлений дією закона Архімеда.

[ред.] Класифікація і застосування

Розрізняють керовані і некеровані аеростати До 1-ї групи належать дирижаблі і моторизовані аеростати з двигунами й повітряними гвинтами, до 2-ї — сферичні вільні аеростати, або повітряні кулі, і прив'язні, т. з. змійкові аеростати.

Вільні аеростати застосовують переважно для дослідження атмосфери і в спорті. До них належать радіозонди, кулі-пілоти, стратостати і автоматично керовані аеростати, які піднімаються в повітря без людей (з радіотелеметричними приладами).

Прив'язні аеростати поділяються на аеростати спостереження і аеростати загородження, які піднімаються в повітря на тросі, що розмотується з моторизованої лебідки.

Аеростати спостереження застосовують для військової розвідки та коректування артилерійського вогню і в метеорології; аеростати загородження — для захисту важливих об'єктів і міст від нальотів ворожої авіації; піднімають їх густою сіткою (рядами або в шаховому порядку) на висоту, яка досягає 4.5 км і більше. Їх широко застосовували в системі ППО Москви та інших міст СРСР під час Другої Світової війни.

[ред.] Повна класифікація аеростатів

[ред.] Параметр класифікації

1. Керованість
   1. керовані (дирижабль)
      1. вільнолетячий керований за висотою
      2. повністю керований
   2. некеровані
      1. вільнолетячий
      2. прив'язний (змійковий)
2. Наповнення
   1. тепловий (монгольф'єр)
   2. газовий (шарл'єр)
   3. комбінований (роз'єр)
   4. вакуумний
   5. інші
3. Система компенсації зміни газового об'єму
   1. балонетні
      1. пасивні
      2. з примусовим піддувом
   2. зі стягуючою системою
   3. змішані
   4. без компенсації
4. Використання додаткової підйомної сили
   1. з використанням додаткової підйомної сили (діностат (саможабль, діноліфтер), гелікостат)
      1. використовують власні двигуни
      2. використовують зовнішні рухателі
   2. без використання додаткової підйомної сили
5. Тип
   1. одиночні
   2. тандемні
   3. триплетні
6. Призначення
   1. транспортні (вантажні, пасажирські)
      1. низької вантажності до 100 кг
      2. середньої вантажності 100—1000 кг
      3. великої вантажності більше 1000 кг
   2. зв'язку
   3. демонстраційні
   4. метеорологічні
   5. спеціалізовані
   6. бойові
      1. розвідувальні (в тому числі спостереження, корегувальні)
      2. бомбардувальні
      3. загороджувальні
      4. комбіновані
      5. крім того всі аеростати можуть виконувати функцію хибної радіолокаційної цілі
7. Конструкція
   1. жорсткі
   2. напівжорсткі
   3. м'які
8. Участь людини
   1. пілотовані
   2. безпілотні
9. Висота зони рівноваги
   1. тропосферні
      1. маловисотні 0-2 км
      2. середньовисотні 2-6 км
      3. висотні 6-11 км
   2. стратосферні
   3. мезосферні
10. Об'єм (м³)
    1. малооб'ємні
       1. 250
       2. 400
       3. 600
       4. 900
       5. 1200
    2. середньооб'ємні
       1. 1600
       2. 2200
       3. 3000
       4. 4000
       5. 6000
    3. великооб'ємні
       1. 9000
       2. 12000
       3. 16000
       4. 22000
       5. 25000
       6. 50000
       7. 100000
       8. більше 100000

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Аеростат

[ред.] Повітряна куля в історії України

1784 року у Львові запущено першу у світі повітряну кулю з автоматичним пальником на рідкому пальному для підігріву повітря у балоні. Це сталося усього через дев’ять місяців після польоту кулі братів Монгольф’є, пальним для якої служила солома!

[ред.] Дивіться також

• Повітроплавання.

[ред.] Джерела інформації

• Українська радянська енциклопедія