Азазель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Азазель (івр. לזאזע або לזאזעל) — демон, дух зла, один з двох цапів, на якого під час свята Йом Кіпур (день спокути) первосвященик накладав руки і сповідував гріхи єврейського народу, після чого цапа вели до безлюдного місця і там відпускали в пустелю («цап відпущення»); другого цапа водночас приносили в жертву Богові (Левіт, 16: 7-10). Саме на «демона безводної пустелі» перетворюється Азазель («Азазелло») в останньому польоті в романі «Майстер і Маргарита». — Ю. Некрутенко.
[ред.] Джерела
- Ю. Некрутенко. Екзегеза. — В кн. М. Булгаков. Майстер і Маргарита. На українську переклав, упроводом та коментарями спорядив Юрій Некрутенко. — Львів: Кальварія, 2006. — С. 397.
- Ю. Некрутенко Экзегеза. Комментарии к роману Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита». — Киев: Альтерпресс, 2007. — С. 96.
|
|||||||||||||||||
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
