Азазель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Азазель (євр. לזאזע або לזאזעל) — демон, дух зла, один з двох цапів, на якого під час свята Йом Кіпур (день спокути) первосвященик накладав руки і сповідував гріхи єврейського народу, після чого цапа вели до безлюдного місця і там відпускали в пустелю («цап відпущення»); другого цапа водночас приносили в жертву Богові (Левіт, 16: 7-10). Саме на «демона безводної пустелі» перетворюється Азазель («Азазелло») в останньому польоті в романі «Майстер і Маргарита».
 |
Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо). Допоможіть Вікіпедії поповнити їх. |
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
