Азево-Салауське нафтове родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азево-Салауське нафтове родовище

А́зево-Салау́ське на́фтове родо́вище — родовище нафти на території Татарстану, Росія. Адміністративно розташоване в Агризькому районі. Відноситься до Волго-Уральської нафтогазоносної провінції.

Характеристика[ред. | ред. код]

Продуктивними відкладами є теригенні пласти-колектори пашийського, киновського, бобриковського та тульського горизонтів і карбонатні породи нижнього (турнейський ярус) та середнього (каширський, подольський та верейський горизонти, а також башкирський ярус) горизонтів. На родовищі виявлено 50 покладів нафти, які контролюються невеликим куполоподібним підняттям. Теригенні колектори, складені пісковиками та алевролітами, належать до типу порових, середньо- та високоємких[1]. Карбонатні колектори, складені вапняками різних структурних різностей, належать до типу тріщинно-порових, низько- та середньоємких, середньопроникних. Режим покладів тривко-водонапірний. Води представляють високомінералізовані розсоли хлоркальцієвого типу[2]. Нафти девонських відкладів належать до типу сірчистих, парафінистих, смолистих. Нафти кам'яновугільних відкладів близькі до складу і належать до типу важких, високосірчистих, парафінистих, високосмолистих. За кількістю запасів родовище належать до категорії середніх.

Розробка[ред. | ред. код]

Родовище введене в промислову розробку в 1972 році. На родовищі виділено 3 експлуатаційних об'єкти, в тому числі 2 основних (девонські і бобриковські + тульський горизонти) та один обернений (каширський, верейський горизонти та башкирський ярус). Буріння здійснюється за трикутною мережею з відстанями між свердловинами 300×300 м. Система заводнення законтурна, внутрішньоконтурна, блокова та має природний режим. З метою збільшення КІН передбачено застосування гідродинамічних та геолого-фізичних методів ПНП.

Родовище складається з декількох ділянок:

Станом на 1993 рік на родовищі було пробурено 206 свердловин, в тому числі добувних 128, нагнітаючих 38 та 40 свердловин інших категорій. В розробці знаходяться пашийський, киновський, бобриковський та тульський горизонти. Річний видобуток нафти на 1992 рік становив 124,4 тисячі тонн. Поточний видобуток нафти 2,4 тонни за добу, рідини 15,2 тонни за добу. З початку розробки відібрано 3194,9 тисячі тонн нафти та 7530,6 тисячі тонн рідини. Заводнення становить 78,4 %. Коефіцієнт нафтовидобутку: проєктний 0,414, поточний на 1993 рік — 0,217.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За В. Н. Дахновим
  2. За В. А. Суліним

Посилання[ред. | ред. код]