Азов (місто)
| місто Азов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Азов | |||||
|
|||||
| Країна |  Росія |
||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
| Муніципальний район | Азовський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 60404 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 1067 | ||||
| Статус міста | з 1708 року | ||||
| Населення | 83 009[1] (2010) | ||||
| Поштові індекси | 346780 | ||||
| Телефонний код | +7-86342 | ||||
| Географічні координати: | |||||
| Карта | |||||
  Азов
|
|||||
Азо́в (татарське Азак — «Гирло») — місто в Ростовській області Росії, адміністративний центр Азовського району. Порт на річці Дон, за 7 км від впадіння в Таганрозьку затоку Азовського моря. Кінцева станція на залізниці від лінії Ростов-на-Дону — Баку. 83 тис. осіб (2010).
Зміст |
[ред.] Історія
В останніх сторіччях до нашої ери та на початку нашої ери на місці Азова існували еліністичні та давньоримські поселення, пов’язані з Танаїсом. Пізніше цю місцевість контролювали хозари. В 10 — першій половині 11 століття воно входило до складу Тмутараканського князівства. У 1067 році місто було захоплене половцями і вони, певно, і назвали поселення на честь свого хана Азува (Азака). З середини 13 століття місто було під владою Золотої Орди. В 13-15 століттях в Азові існувала велика і багата торговельна генуезька та венеційська колонія Тана. В сер.XIV століття Азак був одним із основних центрів грошової справи в Золотій Орді[2].
У 1475[3] Азов був захоплений турками та перетворений у велику фортецю, великий ринок работоргівлі. Фортеця Азов — одна з найвідоміших у Північному Причорномор'ї — мала три ряди кам'яних стін, 11 кутових бастіонів. У ній розміщувався гарнізон у 4000 чоловік з 200 гарматами. Спираючись на Азов, турки і ногайці здійснювали набіги на Росію та вели наступ на Дон. Боротьба за Азов стала яскравим прикладом бойової співдружності донських та запорозьких козаків.
У 1559 році Азов взяв в облогу Дмитро Вишневецький. У 1637 році донські і запорозькі козаки взяли Азов і утримували його до 1642 р. (так зване Азовське сидіння). Українські козаки брали участь в Азовських походах 1695—1696 років, в результаті яких Азов перейшов до Росії. З 1709 року Азов став губернським містом.
Після невдалого Прутського походу за Прутським договором 1711 року Азов знову перейшов до Османської імперії. За Бєлградським мирним договором 1739 року Азов увійшов до складу Росії з умовою знесення фортечних споруд та будівель, що й було виконано в 1747 році. 30 років місто лежало в руїнах. Під час російсько-турецької війни 1768-1774 років у 1769 місто було зайняте російськими військами і відновлене. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором місто остаточно було приєднане до Россії.
З 1775 по 1782 рік місто було центром Азовської губернії, потім військовою фортецею. З 1810 року Азов — посад Ростовського повіту Катеринославської губернії. З 1887 року — посад Ростовського округу Області війська Донського. Зі встановленням радянської влади посад Азов отримав статус міста 1 березня 1920 року. Під час Другої світової війни з 27 липня 1942 по 7 лютого 1943 року Азов був окупований німецькими військами.
[ред.] Економіка
Заводи ковальсько-пресового устаткування, ковальсько-пресових автоматів, торгового устаткування; суднобудівельна (риболовецькі судна), легка (панчішна, взуттєва, швейна фабрики тощо), харчова (головним чином рибна) промисловість, виробництво будматеріалів.
[ред.] Освіта і культура
Політехнічний і індустріально-педагогічний технікуми, педагогічне училище.
Історико-краєзнавчий музей.
[ред.] Персоналії
У місті народилися:
- Баламутов Олег — український спортсмен.
- Самойлович Анатолій Григорович — український фізик, видатний спеціаліст з теорії твердого тіла.
[ред.] Література
- Смирнов Н. Россия и Турция в XVI—XVII вв. — М.,1946. — Т.2. — С.49-70;
- Эвлия Челеби. Книга путешествий Эвлия Челеби: Походы с татарами и путешествия по Крыму (1641—1667). — Симферополь, 1996. — С.13- 20;
- История Дона с древнейших времен до падения крепостного права. — Ростов-на-Дону, 1973.
[ред.] Примітки
- ↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года
- ↑ Лебедев В.П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
- ↑ за іншими данними в 1471 році
