Азотемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Азотемія
МКХ-10 R79.8
DiseasesDB 26060
MeSH D053099

Азотемі́я — надмірна концентрація в крові людини і тварин продуктів білкового обміну, що містять азот, одна з важливих ознак ниркової недостатності.

На початкових стадіях азотемія не проявляється, першими симптомами можуть бути пронос, свербіж, млявість, блювота, нервозність, судоми, головний біль. При повній відсутності лікування можлива смерть хворого.

Існує декілька видів азотемії[1]:

  1. Позаниркова, виникає при поганому кровообігу, а нирки при цьому можуть бути абсолютно здорові.
  2. Обтураційна - виникає при закупорці сечових шляхів.
  3. Продукційна - зумовлена неприроднім розпадом тканинних білків у всьому організмі (наприклад, це може бути пов'язано з опіками, запаленням)
  4. Ниркова - коли повністю порушена видільна функція нирок.
  5. Ретенційна - тільки часткове виділення азотомістких речовин із сечою, це може бути викликано не тільки хворобою нирок, але й порушенням кровообігу.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]