Азурит
 |
|
| Загальні відомості | |
| Ідентифікація | |
| Колір | темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість за шкалою Мооса | 3,5—4 |
| Блиск | скляний |
| Питома вага | 3,8 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Азури́т (фр. l'azur — синява, блакить) — поширений вторинний мінерал міді.
Зміст |
[ред.] Загальний опис
Основний карбонат міді острівної будови — Cu3[OH]2[CO3]2. Склад (%): CuO — 69,24; CO2 — 25,53 %; Н2О — 5,23. Містить 55,3 % Cu. Кристалізується в моноклінній сингонії; кристалічна структура координаційна. Утворює щітки, друзи дрібних, рідше — довгопризматичних кристалів. Характерні також радіально-променисті агрегати, конкреції, щільні маси і землисті скупчення. Густина 3,8. Твердість 3,5—4. Колір у кристалах темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. Блиск скляний. Типовий мінерал зони окиснення сульфідних родовищ міді. При подальшому окисненні переходить в малахіт.
Азурит — один з мінералів-індикаторів мідних руд, а також другорядний рудний мінерал міді і сировина для приготування синьої фарби. Збагачується флотацією.
[ред.] Галерея
-
Азурит
-
Азурит як мінеральний пігмент
-
Кристали азуриту
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
