Айгунський договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
   Надбання Росії за договором
.

Айгу́нський до́говір (кит. 璦琿条約) — договір між Російською імперією та маньчжурською династією Цін, що правила Китаєм. Підписаний 16 травня 1858 року в місті Айгун провінції Хейлунцзян. Визнав за росіянами право володіти частиною Північної Маньчжурії (Західне Примор'я) й затверджував російсько-цінський кордон по річці Амур (Хейлун).

Опис[ред.ред. код]

Договір підписали Муравйовим-Амурським та І Шанєм. Ослаблення Китаю та посилення агресії інших іноземних держав спонукало Росію до подальших колоніальних загарбань — захоплення Приамур'я та Примор'я. Амурська експедиція 1849-1855 років та колонізація Приамур'я розпочата в 50-і роки XIX століття за ініціативою Муравйова підготували це загарбання. Сам перехід земель від Китаю до Росії відбувся мирно — в результаті дипломатичних переговорів.

За Айгунським договором Китай визнавав перехід до Росії лівого берега Амуру від річки Аргунь і до гирла (Росії було повернено землі, що відійшли до Китаю згідно з Нерчинським договором 1689). Правий берег до Уссурі залишався китайським. Землі між Уссурі та морем до розмежування мали бути спільним російсько-китайським володінням. Плавання річками Амур, Сунгарі, Уссурі дозволялося лише китайським та російським кораблям. Дозволялася взаємна торгівля між китайським та російським населенням. Маньжурські поселення на лівому березі Амуру залишалися в підпорядкуванні китайського уряду. Незабаром проведений за результатами цього договору кордон в Уссурійському краї затверджено Пекінським договором 1860 року.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Айгунський договір // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
  • Советская историческая энциклопедия. — Москва, 1961.