Айдар
| Айдар | |
|---|---|
 Айдар у Старобільську |
|
| Витік | Середньо-Руська височина, село Новоалександрівка, Бєлгородська область, Росія. |
| Гирло | Сіверський Донець, 344 км від його гирла |
| Прирічкові країни |  РосіяБєлгородська область 65 км  УкраїнаЛуганська область |
| Довжина | 256 км |
| Середньорічний стік | 15,4 м³/с |
| Площа басейну | 7 370 км² |
| Притоки | Праві: Біла Ліві: Біленька, Кам'янка |
Айда́р — річка в Бєлгородській області Росії і Луганській області України, ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону).
Зміст |
[ред.] Опис ріки
Довжина 256 км. Площа водозбірного басейну 7370 км². Похил 0,34 м/км. Долина шириною у верхів'ї 2—5 км, у пониззі — до 6 км. Схили долини розчленовані ярами та балками. Річище шириною до 50 м , розчищене протягом близько 20 км. Протягом значного являє собою чергування плесів (глибиною 4—7 м) та мілководних перекатів (глибиною 0,2 0,4 м). Живлення снігове і ґрунтове. На весняний період припадає 70% стоку. Середній модуль стоку 1,7 л•сек/км². Скресає на початку березня, замерзає в грудні.
Бере початок на південних схилах Середньо-Руської височини біля с. Новоалександрівка Ровенського району Бєлгородської області Росії. Протікає територією Новопсковського, Старобільського, Новоайдарського, Станично-Луганського районів Луганської області.
Поблизу с. Айдар-Миколаївка — пам'ятка природи Айдарська тераса.
[ред.] Топонім
Адар, Ойдар, Войдар, Яйдар. Походження назви остаточно не встановлено[1]. Одні її виводять від тюркського *Aidar «пасмо волосся, коса», інші як «конусоподібний горб, на якому складена купа каміння»[2], ще інші як «козача стрижка»[3]. Назва походить від тюркськогоантропоніму Айдар, Гайдар, Гейдар («лев»)[4]. Можливий варіант походження від крим. ay («місяць») і тюрк. dar («вода», «річка»), тобто місячна річка. Інші, більш сумнівні, версії виводять назву від грец. ай («святий») і тюрк. дере, дара, дар («долина, ущелина»)[5].
Серед місцевого населення побутує хибне пояснення топоніму, що ґрунтується на байці про приїзд сюди російської імператриці та її вигуку "ай, дар [божий]" [6].
[ред.] Притоки
Праві: Біла
[ред.] Господарське значення
Використовується для зрошення та водопостачання. Гідрометричні пости біля сіл Новоселівки і Передільського (з 1925). Споруджено шлюзи-регулятори, є ставки. У долині річки — джерела лікувально-мінеральних вод (лікарсько-санаторні заклади у Старобільську і смт. Новопскові).
[ред.] Населені пункти
Смт. Новопсков, Старобільськ, смт. Новоайдар.
[ред.] Примітки
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
- ↑ (рос.) Мурзаев Э. М., Очерки топонимики. — М., 1974.
- ↑ (рос.) Прохоров В. А. Надпись на карте: Географические названия Центрального Черноземья. — Воронеж, 1977.
- ↑ Топонім Айдар зустрічається також в Криму. Див.: В. А. Бушаков. Лексичний склад icторичноi тoпoнiмii Криму, К., 2003, стор. 117
- ↑ М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 13
- ↑ За легендою, цариці Катерині ІІ, яка нібито зупинилася в цьому краї, козаки подарували щойно зловлену в річці величезну рибу. Отримавши такий дарунок, вона із захватом вигукнула: «Ай дар!». Звичайно цю легенду подають як анекдот фуфадійського штибу.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Айдар в Великій Радянській Енциклопедії
[ред.] Посилання
|
||||||||||||||||
.jpg)
|
|||||||||||||
